Орієнтальні православні церкви
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Орієнта́льні правосла́вні це́ркви (також дохалкідоніські церкви, нехалкідонські церкви, монофізитські церкви, міафізитські церкви) — це група східнохристиянських церков, що дотримуються міафізитської христології, в цілому по всьому світу приблизно 60 мільйонів членів. Орієнтальні православні церкви в основному є частиною тринітарної нікейської християнської традиції, якою поділяються сучасні церкви, і представляють одну з найдавніших її філій. Ця група давніх орієнтальних християнських церков, що не визнають Халкедонський собор та усі наступні Вселенські собори в переліку Східно-православної та Західно-католицької церков. Як одні з найстаріших релігійних установ у світі, Орієнтальні православні церкви відігравали помітну роль в історії та культурі Вірменії, Єгипту, Еритреї, Ефіопії, Судану та частини Близького Сходу та Індії. Східнохристиянський орган автокефальних церков, його єпископи є рівними за єпископським саном, і його доктрини можуть бути узагальнені тим, що церкви визнають справедливість лише перших трьох вселенських соборів.
Орієнтальні православні церкви | |
---|---|
Старі орієнтальні церкви | |
Тип | сімейство християнських деномінаційd |
Класифікація | католичність |
Писання | Біблія |
Теологія | міафізитство |
Управління | єпископальне |
Помісні церкви | |
Календар | григоріанський[1], ефіопський[2], коптський[3] та юліанський[4] |
Регіон | Світ |
Літургія | александрійський обряд, вірменський обряд, маланкарський обряд, східно-сирійський обряд, і західно-сирійський обряд |
Засновник | Ісус Христос, згідно з Святим Переданням |
Відокремлений від | Халкедонських церков |
Учасники | 60 млн |
Інші імена | Орієнтальне православне причастя, Орієнтальна православна церква |
Помилково вважаються монофізитськими. Але їхня христологія походить від Александрійської школи та її яскравого представника св. Кирила Александрійського. Їхнє вчення засноване на формулі святого Кирила «μία φύσις τοῦ θεοῦ λόγου σεσαρκωμένη» («Єдина природа Бога Слово, що прийняв плоть»), тому коректна назва їхнього вчення — міафізитство.
Від «Халкедонських» церков відрізняються лише тим, що не визнають рішень Вселенських соборів після Ефеського собору 431 року. З православною церквою мають незначні розбіжності у христології, обрядова сторона переважно однакова або дуже близька. Починаючи з XX століття неодноразово здійснювалися спроби відновлення євхаристійної єдності з Православною церквою, але попри прогрес досі вони не завершилися успіхом[5][6].
До орієнтальних православних церков належать шість церков, які постійно підтримують євхаристійне спілкування[7]:
- Вірменська апостольська церква;
- Ефіопська православна церква Тевахедо;
- Еритрейська православна церква Тевахедо;
- Коптська православна церква Александрії;
- Маланкарська православна сирійська церква (Індійська православна церква);
У сукупності вони вважають себе єдиною, святою, соборною та апостольською Церквою, заснованою Ісусом Христом у своєму Великому дорученні, і що її єпископи є наступниками Христових апостолів. Більшість церков-членів є частиною Світової ради церков. Серед церков практикуються три дуже різні обряди: західний вірменський обряд, західно-сирійський обряд Сирійської церкви та Маланкарської церкви Індії та александрійський обряд коптів, ефіопців та еритрейців.
Орієнтальні православні церкви мали спільний зв'язок з римською церквою та константинопольською церквою в Римській Імперії до Халкідонського собору в 451 р. н. е., а також із іншими Східними «Халкедонськими» церквами до Ефеського собору в 431 р. н. е..
Більшість орієнтальних православних християн проживає в Єгипті, Ефіопії, Еритреї, Індії та Вірменії, а менші громади сирійців проживають на Близькому Сході — зменшуються через переслідування. Є також багато в інших частинах світу, сформованих завдяки діаспорі, наверненням та місіонерській діяльності.
Іноді зараховується до давніх орієнтальних церков колишня Давня Маронітська церква (кінець VII століття — кінець XII століття). Однак у даний час (з 1182 роки) Маронітська церква сповідує католицьку догматику і є однією з Східних католицьких церквов. На відміну від більшості інших Східних католицьких церков, вона сталися не в результаті укладення унії з Латинською церквою частини будь-якої Стародавньої східної церкви, а в результаті прийняття католицької догматики всією церквою.