Австро-словенський конфлікт у Каринтії
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Австро-словенський конфлікт у Каринтії — бойові дії, які відбувалися після Першої світової війни між військами, вірними Державі словенців, хорватів і сербів, а пізніше Королівству сербів, хорватів і словенців, та силами, відданими Республіці Німецька Австрія. Головним театром військових операцій був мішаний у мовному відношенні край на південному сході Каринтії. Конфлікт було врегульовано 1919 року Сен-Жерменським мирним договором, який передбачав розв'язання цього територіального спору шляхом плебісциту.
Австро-словенський конфлікт у Каринтії | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Наслідки Першої світової війни | |||||||||
Наслідки сутички між австрійсько-каринтійськими підрозділами та бійцями Майстра на північній стороні тунелю під Караванке | |||||||||
| |||||||||
Сторони | |||||||||
Держава Словенців, Хорватів і Сербів
Після возз'єднання з Королівством Сербія 1 грудня 1918:
Після припинення вогню 13 лютого: |
Німецька Австрія | ||||||||
Командувачі | |||||||||
Рудольф Майстер Франьо Малгай † |
Артур Леміш | ||||||||
Військові формування | |||||||||
бійці Майстра
|
Народна оборона (Фольксвер) «Зелена гвардія» (Шуцвер) [3] | ||||||||
Військові сили | |||||||||
4000 бійців 200 офіцерів |
невідомо | ||||||||
Втрати | |||||||||
150 убитих | 200–270 убитих 800 поранених |
Багато словенськомовних місцевих жителів висловилися за приєднання до новоствореного Королівства сербів, хорватів і словенців (пізніше Югославії), тоді як німецькомовні мешканці, а також чимало словенців були прихильними до нещодавно проголошеної Республіки Німецька Австрія. Спірна територія належала Австро-Угорській імперії. У центрі конфлікту було положення кордону, що розділяв ці дві нові держави. У німецькомовній історіографії конфлікт зветься Kärntner Abwehrkampf («Каринтійська оборонна боротьба»), а у словенськомовній історіографії він відомий як Boj za severno mejo («Боротьба за північний кордон»).[4][5]