Алеф
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
А́леф (івр. אׇ֫לֶף) — перша літера гебрейської абетки. Знак з аналогічною назвою присутній також в інших семітських абетках (фінікійській, арабській та ін.). У давньогебрейській мові літера алеф позначала гортанну змичку, звук, практично відсутній в українській мові. У сучасному ізраїльському івриті літера «Алеф», зазвичай, не вимовляється. Назва літери походить від західно-семітського слова, символу бика. Накреслення літери походить від протосинайського зображення, на основі ієрогліфа, яким зображували голову бика.
א א
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Алеф (значення).
Більше інформації Єврейський алфавіт читається справа наліво ...
Єврейський алфавіт читається справа наліво | |||||
---|---|---|---|---|---|
Алеф א | Бет ב | Гімель ג | Далет ד | ||
Хей ה | Вав ו | Заїн ז | Хет ח | Тет ט | Йод י |
Каф כך | Ламед ל | Мем מם | Нун נן | Самех ס | Аїн ע |
Пе פף | Цаді צץ | Куф ק | Реш ר | Шин ש | Тав ת |
Закрити
Не плутати з Аліф.