Антисталінська лівиця
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Антиста́лінська ліви́ця,[1] або антиста́лінські лі́ві, — це сукупність лівих політичних рухів, що виступають проти Йосипа Сталіна, сталінізму, неосталінізму та системи правління, яку Сталін запровадив як лідер Радянського Союзу між 1924 і 1953 роками. Цей термін також описує політичних діячів, котрі виступали проти Йосипа Сталіна та його бачення комунізму, як, наприклад, Лев Троцький та інші традиційні марксисти у лівій опозиції.
Крім того, термін позначає ліву та лівоцентристську опозицію диктатурам, які надихалися сталінізмом, таким, як режими Кім Ір Сена, Енвера Ходжі та інших.[2][3][4] До помітних лівих антисталінських доктрин належать троцькізм, тітоїзм, анархізм, лібертарний соціалізм, лівий комунізм, а також демократичний соціалізм і соціал-демократія.