Бай-ху
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Бай-ху, Бо-ху (кит. 西方白虎, Xī Fāng Bái Hǔ; «білий тигр»), давньокитайській міфології один з духів чотирьох сторін світу (разом із Цін-луном, Чжу цюе, Сюань-ву), звір — покровитель Заходу, де знаходиться країна померлих; символізує осінню пору року. Бай-ху також одне з сузір'їв (сім зірок).
Бай-ху | |
Попередник | Чжу цюе |
---|---|
Наступник | Сюань-ву |
Колір | білий |
Функціональний аналог | Тигр |
Бай-ху у Вікісховищі |
За повір'ям поява Бай-ху відганяло усіляку нечисть та одночасно розглядалося як знак прогресу мирних наук. За легендою, Бай-ху при династії Хань (3 ст. до н. е. — 3 ст. н. е.) був упійманий та на його честь спорудили храм.
Бай-ху часто зображували на стінах поховальних споруд, на знаменах, які в походах несли позаду війська (попереду несли знамено із зеленим драконом — Цин-луном). У середньовічному Китаї Бай-ху малювали разом із Цин-луном на воротах даоських храмів як охоронця. Пізніше Бай-ху виступає вже у людському обличчі.
Як дух сузір'я з семи зірок Бай-ху виведений у фантастичному романі 16 століття «Фен Шень Ян'ї» («Зведення в ранг духів») під ім'ям Інь Чен-сю.