Біловол Олександр Миколайович

Білово́л Олекса́ндр Микола́йович (нар. 11 січня 1962(19620111), Мурафа) — лікар-кардіолог, український політик, завідувач кафедри клінічної фармакології Харківського національного медичного університету, Народний депутат України 8 скликання з 11.2014, виборчий округ № 180, Харківська область, самовисування. За 53,03 % (13 суперників), Доктор медичних наук, професор, академік АМНУ, член РНБУ (2009).

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Біловол.

Олександр Миколайович Біловол
Народився	11 січня 1962(1962-01-11) (62 роки) с. Мурафа Краснокутського району Харківської області
Країна	Україна
Діяльність	політик, лікар
Alma mater	Харківський національний медичний університет
Посада	народний депутат України[1], народний депутат України[2], народний депутат України[3] і народний депутат України
Партія	Партія регіонів і Відродження[4]
Нагороди	Орден «За заслуги» ІІ ступеня Орден «За заслуги» ІІІ ступеня Почесна грамота Кабінету Міністрів України
Звання	Заслужений лікар України
Медіафайли у Вікісховищі

Народний депутат України
7-го скликання Партія регіонів, виборчий округ № 180[5]
фракція ПР[6]	12 грудня 2012	—	22 лютого 2014
група Економічний розвиток[6]	27 лютого 2014	—	27 листопада 2014
8-го скликання
	27 листопада 2014	—	29 серпня 2019
Картка на сайті Верховної Ради України

Життєопис

Біловол Олександр Миколайович народився в селі Мурафа Краснокутського району Харківської області.

У 1985 р. закінчив з відзнакою Харківський медичний інститут (ХМІ, нині — Харківський національний медичний університет (ХНМУ))^[7].

Крім диплому про вищу освіту лікаря, має ще дві вищі освіти: у 1996 р. закінчив Національну юридичну академію ім. Ярослава Мудрого та у 1999 р. Національну фармацевтичну академію.

З 1985-1997 працює в Харківському медичному інституті. У 1985 році, після закінчення інституту, навчався в клінічній ординатурі, працював асистентом, доцентом кафедри госпітальної терапії й клінічної фармакології, а згодом — професором кафедри внутрішніх хвороб, ЛФК та спортивної медицини ХДМУ (від 2007 — ХНМУ) ^[8].

З жовтня 1997 по липень 2000 був головою Державної акціонерної компанії «Ліки України» ^[9][10].

У 1989 р. захистив кандидатську дисертацію «Характеристика ранніх порушень центральної і периферійної гемодинаміки скорочувальної здатності міокарду за алкогольної кардіоміопатії та її корекція».

У Харківському державному медичному університеті (ХДМУ) в 1999 р. захистив докторську дисертацію на тему «Клінічні, патогенетичні і терапевтичні аспекти стану нейрогуморальних систем та ендотелію при артеріальній гіпертензії».

Наукова робота

Наукова діяльність О.М. Біловола пов’язана з дослідження фундаментальної проблеми кардіології — визначенням та оцінкою тонких нейрогуморальних та геодинамічних механізмів при артеріальній гіпертензії з упровадженням результатів роботи в практику охорони здоров’я України, що має велике значення для ранньої діагностики, профілактики та лікування цієї патології.

Одним з перших у світовій практиці він обґрунтував необхідність використання при артеріальній гіпертензії лікувальних засобів, дія яких спрямована на нормалізацію гуморальноендотеліальних взаємодій, що є новим і пріоритетним напрямком у лікуванні артеріальної гіпертензії ^[8].

О.М. Біловол є членом редакційних рад журналів «Медицина сьогодні і завтра», «Експериментальна і клінічна медицина», «Врачебная практика», «Український терапевтичний журнал» ^[8].

Автор 210 наукових праць, серед них: монографій — 4, підручників — 4, навчальних посібників — 10, довідників — 4, патентів на винахід — 5.

З 2003 р. — голова спеціалізованої вченої ради Д 64.600.04 ім. акад. Л.Т. Малої із захисту докторських (кандидатських) дисертацій при ХНМУ ^[8].

У 2007 р. очолив Наглядову раду ХНМУ та обрано Почесним професором ХНМУ ^[8].

Депутатська та громадянська діяльність

У 2000 р. був обраний народним депутатом України 3 скликання 06.2000-04.02, виборчий округ № 99, Кіровоградська область. На час виборів: голова правління ДАК «Ліки України». Член групи «Відродження регіонів» (07.2000-04.2001), член фракції Партії «Демократичний союз» (з 04.2001). Член постійної делегації ВР України в ПАРЄ.

У 2002 році був призначений народним депутатом України 4 скликання 04.2002 — 04.2006, виборчий округ № 100, Кіровоградська область, висунутий Виборчим блоком політичних партій «Демократична партія України» — партія «Демократичний союз». За 57,14 %, 12 суперників. На час виборів: народний депутат України, член партії «Демократичний союз». Член фракції «Єдина Україна» (05.-10.2002), позафракційний (01.-15.10.2002), член фракції СДПУ(О) (10.2002-02.2003), позафракційний (02.2003-12.2005), член фракції НП (з 12.2005). Член Комітету з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства (з 06.2002).

Народний депутат України 7 скликання. Одномандатний виборчий округ № 180 (Харківська область). Отримав перемогу набравши 55,32 % голосів виборців.

Народний депутат України 8 скликання з 11.2014, виборчий округ № 180, Харківська область, самовисування. За 53,03 %, 13 суперників.

Був головою партії «Демократичний союз» (з липня 2004).

З лютого 2007 по березень 2008 працював на посаді першого заступника Міністра охорони здоров'я України ^[11][12]. У березні 2009 призначений першим заступником міністра охорони здоров’я України — головний державний санітарний лікар України ^[13][14]. Виконував обов’язки першого заступника Міністра охорони здоров’я України до березня 2010 року.

О.М. Біловол — член Комітету. ВР з питань охорони здоров’я, материнства та дитинства, член постійної делегації ВР України в Парламентській асамблеї Ради Європи у Страсбурзі ^[8].

Сім'я

Мати Параска Мусіївна (1940) — пенсіонерка; дружина Тетяна Володимирівна (1963); сини Дмитро (1983) і Олександр (1989).

Нагороди, відзнаки, почесні звання

• Заслужений лікар України (2000)^[15],
• Орден «За заслуги» III ступеня (2002),
• Заслужений діяч науки і техніки України (2004),
• Почесна грамота Кабінету Міністрів України (2004)^[16],
• Почесна грамота Верховної Ради України (2005),
• Орден «За заслуги» II ступеня (2007)^[17],
• Почесний професор Тернопільського державного медичного університету імені І. Я. Горбачевського^[18]
• Почесний громадянин Харківської області (2016)^[19].

Захоплення

Книги, футбол, теніс.

Примітки

1. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=3
2. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=4
3. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=7
4. http://itd.rada.gov.ua/mps/info/page/3471
5. Народний депутат України VII скликання Біловол Олександр Миколайович. ВРУ. Архів оригіналу за 30 жовтня 2018. Процитовано 12.10.2014.
6. Біловол Олександр Миколайович — Переходи по фракціях Верховної Ради VII скликання. ВРУ. Архів оригіналу за 31 серпня 2018. Процитовано 12.10.2014.
7. Біловол Олександр Миколайович. Скарбниця Харківської медицини. Постаті : біографічний довідник / за заг. ред. В. М. Лісового. – Харків : ХНМУ, 2015. – С. 15.
8. Лісовий, В.М. Біловол Олександр Миколайович. Видатні вихованці Харківської вищої медичної школи : біобібліографічний довідник / за заг. ред. В. М. Лісового. – Харків : ХНМУ, 2010. – С. 19-20.
9. Постанова Кабінету Міністрів України від 7 жовтня 1997 року № 1109 «Про призначення О.М. Біловола головою правління Державної акціонерної компанії "Ліки України"».
10. Постанова Кабінету Міністрів України від 6 липня 2000 року № 1068 «Про звільнення Біловола О.М. з посади голови правління Державної акціонерної компанії "Ліки України"».
11. Постанова Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 року № 196 «Про призначення Біловола О.М. першим заступником Міністра охорони здоров'я України».
12. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року № 508-р «Про звільнення Біловола О.М. з посади першого заступника Міністра охорони здоров'я України».
13. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 березня 2009 року № 315-р «Про призначення Біловола О.М. першим заступником Міністра охорони здоров'я України - головним державним санітарним лікарем України».
14. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 березня 2010 року № 542-р «Про звільнення Біловола О.М. з посади першого заступника Міністра охорони здоров'я України - головного державного санітарного лікаря України».
15. Указ Президента України від 14 вересня 2000 року № 1067/2000 «Про присвоєння почесних звань України працівникам підприємств і установ фармації»
16. Постанова Кабінету Міністрів України від 1 вересня 2004 року № 1144 «Про нагородження Біловола О.М. Почесною грамотою Кабінету Міністрів України».
17. Указ Президента України від 20 серпня 2007 року № 715/2007 «Про відзначення державними нагородами України працівників підприємств, установ та організацій з нагоди Дня незалежності України»
18. Вітчизняні вчені. Почесні професори ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України» // Майбутнє твориться сьогодні (2007—2012) [Текст] / [М. А. Андрейчин, С. М. Андрейчин, Л. С. Бабінець та ін.]. — Тернопіль : ТДМУ : Укрмедкнига, 2012. — С. 8.
19. Почесні громадяни Харківської області (2006-2020). WEB-проєкт Харківської обласної універсальної наукової бібліотеки. Архів оригіналу за 28 червня 2020. Процитовано 10.09.2021. (укр.)

Посилання

• сайт ВРУ
• Інтернет-довідник «Офіційна Україна сьогодні» [Архівовано 10 листопада 2014 у Wayback Machine.]