Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Антон Карлович Вальтер (24 грудня 1905, Петербург — 13 липня 1965, Харків) — український фізик, доктор фізико-математичних наук (1940), професор (1940), академік АН УРСР (1951), Заслужений діяч науки УРСР (1955), лауреат Державної премії УРСР в галузі науки і техніки (1993, посмертно) [1][2].
Вальтер Антон Карлович | |
---|---|
Народився | 24 грудня 1905 Санкт-Петербург, Російська імперія |
Помер | 13 серпня 1965 (59 років) Харків, СРСР |
Поховання | Міське кладовище № 2 |
Країна | Російська імперія СРСР |
Діяльність | фізик, фізик-теоретик, фізик-ядерник |
Alma mater | Санкт-Петербурзький державний політехнічний університет Петра Великого |
Галузь | ядерна фізика |
Заклад | Фізико-технічний інститут ім. А. Ф. Іоффе РАН ННЦ ХФТІ |
Науковий ступінь | доктор фізико-математичних наук |
Науковий керівник | Обреїмов Іван Васильович і Семенов Микола Миколайович |
Аспіранти, докторанти | Залюбовський Ілля Іванович |
Членство | НАНУ |
Діти | Вальтер Антон Антонович |
Нагороди |
У 1926 закінчив Ленінградський політехнічний інститут.
У 1925–1930 у лабораторії Ленінградського фізико-технічного інституту, яку очолював А. Іоффе, досліджував електричні і механічні властивості діелектриків, створив першу фізичну теорію діелектричних втрат.
У 1930—1965 працював в Харківському фізико-технічному інституті АН УРСР (сучасна назва — Національний науковий центр «Харківський фізико-технічний інститут»): 1932—1936 — науковий керівник, 1936—1944 — вчений секретар, від 1941 — завідувач відділу, від 1944 — заступник директора з наукової роботи.
1932 спільно з К. Д. Синельниковим, О. І. Лейпунським і Г. Д. Латишевим уперше в СРСР здійснив розщеплення атомного ядра штучно прискореними частинками. Керував і брав безпосередню участь у спорудженні ряду прискорювачів електронів, зокрема електростатичного на 2,5 МеВ (1935–36), лінійного на 1,8 ГеВ (1968), і постановці та проведенні експериментів з фізики ядра та елементарних частинок.
Брав безпосередню участь у створенні унікальних на той час прискорювачів іонів та елементарних частинок. З допомогою створених прискорювачів виконав разом зі співробітниками серію досліджень з ядерної спектроскопії, відкрив близько 20 нових ізомерів, вивчив розсіювання протонів ядрами, поляризацію нуклонів у ядерних реакціях.
Одночасно працював професором Харківського механічно-машинобудівного інституту (1932—1935), Харківського автомобільно-дорожнього інституту (1935—1937).
У 1937–1965 працював професором Харківського університету. У 1946 році заснував в ньому кафедру експериментальної ядерної фізики.
Основні праці з фізики діелектриків і напівпровідників, техніки високих напруг і техніки вакууму, прискорювальної техніки. [3]
Син — Антон Антонович Вальтер[4], український вчений-мінералог, доктор геолого-мінералогічних наук, завідувач відділу фізичних методів дослідження руд Інституту прикладної фізики НАН України[5].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.