Володимиро-Либідська вулиця

Володи́миро-Ли́бідська ву́лиця — вулиця в Голосіївському районі міста Києва, місцевість Нова Забудова. Пролягає від Великої Васильківської до Ямської вулиці. На відтинку між вулицями Ямською та Антоновича посередині Володимиро-Либідської вулиці пролягає бульварна алея.

Володимиро-Либідська вулиця Київ
перспектива вулиці від Великої Васильківської вулиці
Місцевість	Нова Забудова
Район	Голосіївський
Назва на честь	церкви князя Володимира
Колишні назви
Володимирська, Либідсько-Володимирська
Загальні відомості
Протяжність	370 м
Координати початку	50°25′23″ пн. ш. 30°31′8.6″ сх. д.
Координати кінця	50°25′17.2″ пн. ш. 30°30′50.5″ сх. д.
поштові індекси	03150
Транспорт
Найближчі станції метро	Палац «Україна»
Автобуси	А  5
Тролейбуси	Тр 12 (по вул. Антоновича)
Найближчі залізничні станції	з. п. Протасів Яр
Рух	двосторонній (від вул. Ямської до вул. Антоновича), односторонній (від вул. Антоновича до вул. Великої Васильківської)
Покриття	асфальт
Зовнішні посилання
Код у реєстрі	10275
У проєкті OpenStreetMap	r422371
Мапа
Володимиро-Либідська вулиця у Вікісховищі

Прилучаються вулиці Антоновича і Казимира Малевича.

Історія

Вулиця виникла в середині XIX століття під назвою Володимирська. У 1869 році набула назву Либідсько-Володимирська^[1], від церкви князя Володимира, перенесеної з Печерська на тодішню Володимирську площу. Сучасна назва вживається з першої половини 1930-х років.

До 1960-х років простягалася до вулиці Василя Тютюнника, у 1970 році відрізок між вулицями Великою Васильківською та Анрі Барбюса (нині Василя Тютюнника) приєднано до вулиці Щорса (нині — вулиця Євгена Коновальця).

Пам'ятники та меморіальні дошки

алея Малевича

24 травня 2008 року на бульварній алеї, навпроти будинку № 20/116, відкрито пам'ятник художнику Казимиру Малевичу, який народився в Києві. Також на цій алеї фондом «Ейдос», у рамках проєкту «Сучасне мистецтво у публічному просторі», було створено художню інсталяцію з кольорових людських фігур та лавки у вигляді кольорових діаграм. Згодом фігури прибрали, але залишилися червона та жовта лавки-діаграми.

Персоналії

У будинку під № 16 у 1965—1970 роках проживав вчений-правознавець, академік АН УРСР Борис Бабій, а у 1965–1969 роках — археолог, етнолог та письменник Віктор Петров. У Князе-Володимирській церкві вінчався український художник Георгій Нарбут.