Добрянський Адольф Іванович
західноукраїнський політичний і громадський діяч, історик, публіцист / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Добрянський Адольф Іванович?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
Адольф Іванович Добрянський гербу Сас (нім. Adolf Ritter von Sacsurov Dobrzanski, 19 грудня 1817, Рудлов, комітат Земплін — 19 березня 1901, Інсбрук) — політичний і громадський діяч, історик, публіцист москвофільського напрямку, державний службовець Австро-Угорщини.[6] Походив із родини священника. Закінчив у тодішній Угорщині філософський факультет (1833) у Кошицях, юридичний факультет (1836) у Хебі та Гірничо-лісову академію (1840) у Банській Штявниці.[7]
Добрянський Адольф Іванович | |
---|---|
Псевдо | A. I. Witsch[1] і K. Lomenský[1] |
Народився |
19 грудня 1817(1817-12-19)[2] Рудлов, Земплін, Угорське королівство (1526–1867), Австрійська імперія |
Помер |
19 березня 1901(1901-03-19)[3] (83 роки) Інсбрук, Графство Тіроль, Австро-Угорщина[3] |
Поховання | Чертижне |
Країна |
Австрійська імперія Угорщина |
Діяльність | письменник, політик, громадський діяч, правник, будитель |
Alma mater | Гірнича академія (Банська Штявниця) (1840)[4] |
Знання мов | російська, русинська і угорська |
Посада | член Національних зборів Угорщини[d][5], член Національних зборів Угорщини[d][5] і councilor of the governor's councild[4] |
Партія | незалежний політик |
Брати, сестри | Добрянський Віктор Івановичd |
Діти | Грабар Ольга |
Нагороди | |
Під час революції 1848–49 в Угорщині, після того як її керівники відмовилися від вирішення національного питання, перейшов на москвофільські позиції.[8] Апологет зросійщення, ідеолог переходу греко-католиків у православ'я, автор багатьох робіт, присвячених історії, етнографії, релігійній і політичній ситуації в австрійській Русі. Визнаний лідер москвофільської течії, прихильник культурного, мовного і етнічного єднання австрійських русинів з росіянами Російської імперії. Дід лінгвіста Г. Ю. Геровського, політика О. Ю. Геровського, художника Грабаря Ігоря Емануїловича, тесть філолога Антона Будиловича.