Заборонене місто
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Заборонене місто (кит. спр. 紫禁城, піньїнь: Zǐjìnchéng, акад. Цзицзіньчен, буквально «Пурпурове заборонене місто»; в наші дні зазвичай іменується кит. спр. 故宫, піньїнь: Gùgōng, акад. Ґуґун, буквально «Колишній палац»[1]) — найбільший палацовий комплекс у світі (961 x 753 метрів, 720 тис. м2, 980 будівель)[2], головний палацовий комплекс китайських імператорів від XV до початку XX століття. Розташований в центрі Пекіна, на північ від головної площі Тяньаньмень і на схід від озерного кварталу (резиденції сучасних керівників країни). Звідси Піднебесною правили 24 імператори династій Мін і Цин. Першим із китайських об'єктів занесений ЮНЕСКО до списку всесвітньої спадщини людства (1987 року). Включений ЮНЕСКО до числа найбільших у світі зібрань збережених стародавніх дерев'яних будівель.
Заборонене місто | |
---|---|
39°54′57″ пн. ш. 116°23′27″ сх. д. | |
Країна | КНР |
Розташування |
підрайон Дунхуаменьd Округ Дунченd |
Тип |
палац пам'ятка комплекс будівельd і музей |
Площа | 72 га |
Архітектор | Куай Сянd |
Дата заснування | 1420 |
| |
Медіафайли у Вікісховищі |