Керченська протока
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Ке́рченська прото́ка, Кімерійський Боспор (грец. Κιμμέριος Βόσπορος, крим. Keriç boğazı, рос. Керченский пролив) — протока, що сполучає Чорне й Азовське моря. Західним берегом протоки є Керченський півострів України, східним — Таманський півострів Росії. Ширина протоки — від 4,5 до 15 км. Найбільша глибина 18 метрів. Найважливіший порт — місто Керч.
Керченська протока | |
---|---|
Розташування | |
Координати | 45°18′55″ пн. ш. 36°34′06″ сх. д. |
Прибережні країни | Україна, Росія[1] |
Море | Азовське море, Чорне море |
Макс. глибина | 18 м |
Ширина | 15 км |
Інше | |
Міста та поселення | Керч |
Острови | Коса Тузла |
Мапа | |
Після будівництва Цимлянського водосховища течія в протоці змінилась — узимку (випаровування мале) з Азовського в Чорне море, улітку навпаки (велике випаровування) — з Чорного в Азовське море. Улітку Тамань стає правим берегом, що відповідно до фізичних законів розмивається. Виникли проблеми і з косою Тузла. Керченська протока є зоною промислу багатьох видів риб. Сезон вилову починається в кінці осені, коли риба йде з Азовського моря, що замерзає, у солоне Чорне, і триває декілька місяців.
За часів античності протока (знана стародавніми греками як Боспор Кімерійський, за народом — кімерійці) вважалася межею Європи й Азії[2].