Корсетка
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Корсе́тка, керсе́тка[1], рідше корсе́т, керсе́т[2] — вид традиційного українського жіночого верхнього одягу, без рукавів, пошитий в талію з кольорової тканини, характерний для центральних та східних районів України. Спереду неприталена, а ззаду пошита до стану і поширена вусами або зборами[3][4].
Корсетки в залежності від матеріалу могли бути буденними та святковими. Незалежно від призначення корсетки мали однаковий крій. Вони могли бути вовняні, парчові, шовкові, бавовняні, оксамитові чи з набойки в дрібні квіти на синьому чи чорному тлі. Корсетки роблять на підшивці з бавовняної тканини, щоб вони добре лежали. Ззаду корсетка поширюється від стану п'ятьма вусами, могло бути також три або п'ять вусів. Вуса закладалися всередину, від стану вони були вужчі, а до низу розширялися. На стані вони закінчувалися трикутниками з іншої матерії, на які нашивали ґудзики. Защіпали керсетку з лівого боку, від шиї до стану гачками. Інколи керсетку защіпали також і по середині, як наприклад, в Уманському повіті. По довжині керсетку обшивали смугами з іншого кольору матерії. Стан керсетки завжди був завищений. Керсетки могли бути довші і коротші. Як правило вимірювали довжину від шиї до стану і брали таку саму довжину вниз або на довжину опущеної руки. Також інколи керсетки могли бути і до колін.
На Чернігівщині шили корсетки з набойки в дрібні квіточки на чорному або на синьому тлі. На Полтавщині корсетки були довшими ніж в інших краях і однобарвні, переважно темних кольорів. На Харківщині та Вороніжчині корсетки шили з строкатих тканин, з бавовняної парчі та оздоблювали їх оксамитовими нашивками та ґудзиками.
Корсетка облягала стан і розширювалась від талії вусами. Глибокий виріз горловини відкривав вишиту сорочку, поли і низ оздоблювали аплікаціями, мереживом тощо.