Малюта Скуратов
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Малю́та Скуратов (справжнє ім'я Григорій Скуратов-Бєльський; ? — †1 січня 1573) — державний, політичний та військовий діяч Московського князівства у XVI ст., один з керівників та символів Опричнини, одна з найстрашніших та найкривавіших постатей світової історії.
Малюта Скуратов | |
---|---|
Ім'я при народженні | рос. Григо́рий Лукья́нович Скура́тов-Бе́льский |
Народився | 16 століття |
Помер |
1 січня 1573(1573-01-01)[1] Пайде, Естонія ·загиблий у бою |
Країна | Московське царство |
Діяльність | політик |
Діти | Скуратова-Бельська Марія Григоріївна |
Був однією з найбільш довірених осіб Івана IV Грозного, одним з його найближчих соратників. Прізвисько «Малюта» (букв. «Малятко») отримав за малий зріст. Ім'я Малюти Скуратова стало прозивним і вживається як уособлення жорстокості та кровожерливості.
Опричнина за часів керівництва Скуратова досягла апогею свого свавілля, всевладдя, беззаконня, злочинності та кривавої жорстокості. Скуратов особисто катував, страчував і вбивав багатьох осіб. Після захоплення Новгорода Московією у 1570 році саме ним було ініційоване масове вбивство новгородських жителів, що стало одним з найжахливіших злочинів у світовій історії і призвело до загибелі тисяч людей. Малюта Скуратов власноруч вбив голову православної церкви Московського князівства митрополита Пилипа II, задушивши того.
Малюта Скуратов загинув у бою 1 січня 1573 року під час штурму фортеці Вейсентштейн в ході Лівонської війни.