Мартінус Віллем Беєрінк
дослідник / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Мартінус Віллем Беєрінк?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
Мартінус Віллем Беєрінк (англ. Martinus Willem Beijerinck; 16 березня 1851, Амстердам — 1 січня 1931, Горссел) — нідерландський мікробіолог та ботанік.
Мартінус Віллем Беєрінк Martinus Willem Beijerinck | |
---|---|
нід. Martinus Willem Beijerinck | |
Народився |
16 березня 1851(1851-03-16)[1][2][…] Амстердам, Нідерланди |
Помер |
1 січня 1931(1931-01-01)[1][3][…] (79 років) Горссел |
Місце проживання | Нідерланди |
Країна | Нідерланди |
Діяльність | ентомолог, біолог, мікробіолог, професор, вірусолог, ботанік, викладач університету |
Alma mater | Лейденський університет |
Галузь | Мікробіологія, ботаніка |
Заклад | Делфтський технічний університет |
Відомі учні | Jan Smitd |
Членство |
Лондонське королівське товариство Академія наук СРСР Нідерландська королівська академія наук Російська академія наук |
Нагороди | Медаль Левенгука |
Мартінус Віллем Беєрінк у Вікісховищі |
Перегляньте таксони, приписувані цьому автору, в International Plant Names Index (IPNI). [4]
Він навчався у Лейденському університеті, згодом працював викладачем мікробіології в аграрній школі у Вагенінгені (зараз Вагенінгенський університет), а згодом у політехнічній вищій школі в Делфті (зараз Делфтський технічний університет), де став одним з засновників Делфтської школи мікробіологів.
Беєрінк знаний завдяки відкриттю симбіотичних діазотрофів (азотфіксуючих бактерій) (1888 рік), вільноживучих аеробних азотфіксуючих бактерій роду Azotobacter (1901 рік), сульфатредукуючих бактерій Spirillum desulfuricans, також він розробив метод культур накопичення, вивчав ґрунтову мікробіологію та зв'язок мікроорганізмів із родючістю ґрунтів, був одним із засновників (разом з С. М. Виноградським) екологічної мікробіології.
Також він був одним із засновників вірусології, у 1898 році він виявив віруси шляхом мікрофільтрації заражених вірусом тютюнової мозаїки тканин рослин та показав, що інфекційний агент менший від бактерій та проходить через пори фільтру. Він першим використав термін «вірус», хоча і вважав, що вірус є рідкою хімічною сполукою — цю теорію спростував пізніше Венделл Стенлі[5].