Мілан Бандич
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Мі́лан Ба́ндич (хорв. Milan Bandić МФА: [mǐlan bâːndit͡ɕ:]; 22 листопада 1955, Груде, Боснія і Герцеговина — 28 лютого 2021, Загреб) — впливовий[3][4] хорватський політик, шість разів обіймав посаду міського голови столиці Хорватії Загреба. Чільний діяч Соціал-демократичної партії Хорватії у 2000—2009 роках. 2007 року невдало балотувався на посаду голови партії. Попри це залишався одним із основних суперників голови партії Зорана Мілановича. 5 листопада 2009 р. оголосив про свій намір балотуватися на пост президента, порушивши статут партії (що призвело до його автоматичного виключення з її лав).[5] 10 січня 2010 р. програв президентські вибори офіційному кандидатові від СДП Іво Йосиповичу у другому турі виборів.
Мілан Бандич | |
---|---|
хорв. Milan Bandić | |
Мілан Бандич 28 травня 2011 р. | |
Міський голова Загреба | |
15 травня 2005 — 28 лютого 2021 | |
Президент |
Степан Месич (2000–2010) Іво Йосипович (2010–донині) |
Прем'єр-міністр |
Іво Санадер (2003–2009) Ядранка Косор (2009–2011) Зоран Міланович (2011–донині) |
Попередник | Власта Павич |
Наступник |
Єлена Павичич-Вукичевич (в. о.) |
Міський голова Загреба | |
5 травня 2000 — 21 січня 2002 | |
Президент | Степан Месич (2000–2010) |
Попередник | Марина Матулович-Дропулич |
Наступник | Власта Павич |
| |
Народився |
22 листопада 1955(1955-11-22) (68 років) Груде, НР Боснія і Герцеговина, ФНР Югославія (нині Боснія і Герцеговина) |
Помер |
28 лютого 2021(2021-02-28)[1] (65 років) Загреб |
Відомий як | політик, мер міста |
Місце роботи | Ledo |
Громадянство |
СФРЮ, Хорватія |
Національність | хорват |
Alma mater | факультет політичних наук Загребського університетуd |
Політична партія |
Союз комуністів Хорватії (1980-і) Соціал-демократична партія Хорватії (1990—2009) безпартійний (2009—2015) Бандич Мілан 365 — Партія праці та солідарності (2015 — 2021) |
У шлюбі з | Весна Бандич |
Діти | дочка Ана-Марія |
Рідня | батько Йозо, мати Благиця (уроджена Томич), старший брат Драго, молодша сестра Тонка.[2] |
Професія | політолог |
Релігія | римокатолик |
Нагороди | |
Хоча й визнаний у 2002 році найпопулярнішим політиком СДП за знамените формулювання «24 години він присвячує себе служінню загребцям»,[6] Бандич також ославився низкою дій і заяв, які він зробив на посаді мера. Бандича вважають практичним мером за його честолюбні задуми і ряд пов'язаних із Загребом започаткованих ним проєктів. До числа його заслуг відносять реконструкцію частини Люблянського проспекту (тепер — Загребський проспект), озера Бундек і Реметинецького кругового перехрестя, роботи над Ареною Загреб та мостом Батьківщини (який він відкрив за час свого третього строку повноважень).
Прихильно ставився до співробітництва Хорватії та України, виступав за офіційне встановлення побратимських зв'язків між Загребом і Києвом, особисто сприяв відкриттю у хорватській столиці пам'ятника Шевченку на вулиці Українській.[7]