Пояс Койпера
область Сонячної системи за орбітою Нептуна (30 а. о. від Сонця) приблизно до відстані 50 а. о. / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Пояс Койпера?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
По́яс Ко́йпера (англ. Kuiper belt) — область Сонячної системи за орбітою Нептуна (30 а. о. від Сонця) приблизно до відстані 58 і більше а. о.[1][2] Хоча пояс Койпера схожий на пояс астероїдів, він приблизно у 20 разів ширший і у 20—200 разів масивніший від останнього.
Пояс Койпера | |
Названо на честь | Джерард Койпер |
---|---|
Батьківське небесне тіло | Сонце |
Пояс Койпера у Вікісховищі |
Як і пояс астероїдів, він складається переважно з малих тіл, тобто матеріалу, що залишився після формування Сонячної системи. На відміну від об'єктів поясу астероїдів, які складаються здебільшого з гірських порід і металів, об'єкти поясу Койпера (ОПК) складаються переважно з летких речовин (званих льодами), як-от метан, аміак і вода. У цій області ближнього космосу є принаймні три карликові планети: Плутон, Гаумеа і Макемаке. Крім того, вважається, що деякі супутники планет Сонячної системи, як-от супутник Нептуна Тритон і супутник Сатурна Феба, також виникли в цій області[3][4].
Відтоді, як 1992 року пояс був відкритий, кількість відомих ОПК перевищила тисячу, і передбачається, що ще понад 70 000 ОПК із діаметром понад 100 км поки що не виявлені[5]. Раніше вважалося, що пояс Койпера — головне джерело короткоперіодичних комет (тобто комет з орбітальними періодами менше ніж 200 років). Проте спостереження, проведені з середини 1990-х років, показали, що пояс Койпера динамічно стабільний, і що справжнє джерело цих комет — розсіяний диск, динамічно активна область, створена спрямованим назовні рухом Нептуна 4,5 мільярда років тому[6]; об'єкти розсіяного диска, як-от Ерида, схожі на ОПК, але йдуть по своїх орбітах дуже далеко від Сонця (до 100 а. о.).
Плутон — найбільший відомий об'єкт поясу Койпера. Спочатку він вважався планетою, але у 2006 році був перекласифікований як карликова планета. За складом Плутон нагадує інші об'єкти поясу Койпера, а його період обертання дає змогу віднести його до підгрупи ОПК під назвою «плутино». На честь Плутона підгрупу з чотирьох відомих на цей час карликових планет, які обертаються за орбітою Нептуна, називають «плутоїдами».
Пояс Койпера не слід плутати з гіпотетичною хмарою Оорта, яка розташована в тисячу разів далі. Об'єкти поясу Койпера, як і об'єкти розсіяного диска і хмари Оорта, відносять до транснептунових об'єктів (ТНО)[7].
На початку жовтня 2023 року група астрономів із Канади оголосила про виявлення за межами пояса Койпера 12 нових космічних тіл, що вказує на існування другого пояса Койпера, а значить — регіону Сонячної системи, про який раніше не було відомо. Згідно з публікацією в Live Science, науковці знайшли 12 нових великих об'єктів на відстані в приблизно 60 а. о. від Сонця[8].