Прокл (архієпископ Константинопольський)
архієпископ Константинопольський / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Прокл (грец. Πρόκλος, ? — 24 липня 446) — архієпископ Константинопольський (434–446 р., Константинополь), учень Івана Золотоустого (†407).
Прокл | |
---|---|
грец. Πρόκλος | |
![]() | |
Основні відомості | |
Народження | 390 |
Країна: |
![]() |
Конфесія: | православ'я Константинопольського патріархату |
Смерть: | 446(0446) |
Константинополь | |
Праці й досягнення | |
Рід діяльності: | священнослужитель |
Основні інтереси: | теологія |
Титул: | святий, архієпископ |
Попередники: | Іван Золотоустий |
Додаткова інформація: | Патріарх Константинопольський |
![]() |
Прокл народився в Констанинополі й був учнем св. Івана Золотоустого. Завдяки своїй побожності, він був молодим висвячений на церковного читця. Іван Золотоустий рукоположив його на диякона, а згодом у пресвітери. Святий Прокл був свідком явища апостола Павла до святителя Іоанна Златоуста. Від цього свого вчителя Прокл отримав глибокі знання Святого Письма, навчився в довершеній формі виражати власні думки.
Коли став священником, то прославився своїми добрими проповідями.
Згодом він був висвячений на єпископа міста Кизика, куди одначе не міг виїхати, бо люди, що були противні залежності від м. Константинополя, не хотіли його прийняти. По смерті святителя Патріарха Максиміана[ru], Прокл став архієпископом Константинопольським і керував Церквою протягом дванадцяти років.
Константинопольська паства любила свого Патріарха за його духовне подвижницьке життя, за його турботу про знедолених і за його проповіді. Збереглося багато його письмових творінь.
У 431 році св. Прокла вибрали патріархом Царгородським. Цей вибір потвердив Папа Келестин І. Як патріарх, Прокл із усією силою обороняв правди Христової віри, але з єретиками поводився дуже лагідно, так як Христос з митарями й грішниками. Своє життя духовної боротьби й праці закінчив св. патріарх Прокл 446 року.