Раду III Вродливий
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Раду III Вродливий (рум. Radu cel Frumos) — господар Волощини (1437 або 1438–1475) — господар Волощини (грудень 1462 — листопад 1473, грудень 1473 — весна 1474, весна — вересень 1474, жовтень 1474 — січень 1475), молодший брат Влада Цепеша.
Раду III Вродливий рум. Radu cel Frumos | |||
| |||
---|---|---|---|
грудень 1462 — листопад 1473 | |||
Попередник: | Влад III Дракула | ||
Наступник: | Басараб III Старий | ||
| |||
грудень 1473 — весна 1474 | |||
Попередник: | Басараб III Старий | ||
Наступник: | Басараб III Старий | ||
| |||
весна 1474 — вересень 1474 | |||
Попередник: | Басараб III Старий | ||
Наступник: | Басараб III Старий | ||
| |||
жовтень 1474 — січень 1475 | |||
Народження: |
1437 або 1438 Тирговіште, Волощина | ||
Смерть: |
1475 Константинополь, Османська імперія | ||
Країна: | Волощина | ||
Рід: | Басараби-Дракулешті | ||
Батько: | Влад II Дракул | ||
Мати: | Василіса Мушат | ||
Шлюб: | Марія Деспіна | ||
Діти: | Марія Войкіца | ||
У 1443 році Раду і Влад були віддані в Османську імперію заручниками до султана Мурада. У полоні Раду близько зійшовся з спадкоємцем султана Мурада, Мехмедом і, згідно із записами візантійського історика Лаоніка Халкоконділа, їхня дружба прийняла інтимний характер. Є припущення, що Раду прийняв іслам. Коли султан Мурад відправив Влада у Волощину захоплювати трон, Раду залишився при османському дворі.
Примітно, що прізвисько «Frumos» (Вродливий) Раду отримав від турків, і в оригіналі воно звучало як «Yakışıklı»[1].
Після того, як Мехмед став султаном, Раду брав участь у його війнах проти Узун Хасана, а в 1462 році вирушив разом з військами Мехмеда у Волощину для повалення старшого брата Влада з престолу, що йому і вдалося. Сам Влад втік до Угорщини через повстання проти нього бояр, а Раду став господарем.
За час свого правління Раду Красивий встиг повоювати з молдавським господарем Штефаном чел Маре, який у результаті і допоміг Бессарабу Старому повалити Раду.
Раду Красивий був одружений з Марією Деспіною, і в шлюбі у нього була єдина дочка — Марія Войкіца. Під час одного з військових зіткнень з Молдовою Раду з родиною опинилися в облозі у фортеці Димбовіца, звідки сам Раду втік, а його дружина і дочка опинилися заручницями Штефана Великого.[2]
Раду Красивий неодноразово ще повертав собі трон, але після 1475—го року зник. У Молдово-німецькому літописі 1457–1499 років [2] згадується, що він зник безвісти.