Теорія розбитих вікон
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Тео́рія розби́тих ві́кон — теорія, яку сформулювали Джеймс Квінн Вілсон[en] і Джордж Келлінґ[en] у 1982 році[1]. Відповідно до цієї теорії, якщо хтось розбив скло в будинку і ніхто не вставив нове, то незабаром жодного цілого вікна в цьому будинку не залишиться, а потім почнеться мародерство. Іншими словами, явні ознаки безладу і недотримання людьми прийнятих норм поведінки провокують оточення теж забути про правила.