Хрестовий похід на Варну
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Хрестовий похід на Варну (1 січня 1443 — 19 листопада 1444) — один із значних хрестових походів середини XV століття. Хрестовий похід було оголошено 1 січня 1443. Брали участь у ньому переважно поляки під проводом короля Владислава III та угорці на чолі з воєводою Яношом Гуньяді, які намагалися зупинити натиск османів на Центральну Європу. У поході взяв участь герцог Філіп Бургундський. Початок походу виголосив римський папа Євгеній IV 1 січня 1443 року. Кульмінацією стала битва під Варною 10 листопада 1444, в якій сили османського султана Мурада II вщент розбили хрестоносців. Під час битви загинули Владислав III та папський легат Джуліо Цезаріні.
Хрестовий похід на Варну | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Частина Хрестових походів | |||||||
Битва під Варною | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Хрестоносці: Королівство Польське |
Османська імперія | ||||||
Командувачі | |||||||
Владислав III Варненчик Янош Гуньяді Мірча ІІ Фружин |
Мурад II |
Хрестовий похід на Варну в історії часто називають «останнім». Висловлюючись точніше, він був швидше останнім великим хрестовим походом, оскільки дрібніші, переважно острівні операції, називалися хрестовими походами й пізніше. Більше того, всі, навіть найдрібніші зіткнення західних європейців з мусульманами, називалися хрестовими походами аж до кінця XVII століття.