Чернечий орден
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Черне́чий о́рден — у католицизмі, а з певного часу і в деяких протестантів — спільнота ченців, члени якого дотримуються загального статуту, складаючи під час вступу врочисті обітниці (на відміну від чернечого згромадження, вступаючи в яке складають лише прості обіти).
Чернечий орден | |
Частково збігається з | contemplative orderd |
---|
Католицькі чернечі ордени – організації католицьких ченців. Їхня діяльність підпорядковується чітким статутним нормам. Вони мають централізоване керівництво. Вищими посадовими особами в них є "генерали" чи "генеральні магістри", яким підлягають "провінціали" (провінціальні магістри та пріори); останнім, у свою чергу, підпорядковані абати та конвентуальні пріори. Над посадовими особами стоїть генеральний капітул, що є колегіальним органом, він складається з керівників різних рангів та скликається раз на кілька років. Особливим типом орденів були військово-чернечі, що поєднували чернечу та військову діяльність і мали за мету збройний захист своєї віри. Найбільш впливовими з них були: орден Іоаннітів (Мальтійський), орден тамплієрів, Тевтонський орден.
Залежно від специфіки розрізняють:
- Ордени бенедиктинського статуту
- Жебручі ордени
- Ордени регулярних каноніків
- Ордени регулярних кліриків
У Східних католицьких церквах також існують чернечі ордени, звані по-слов'янськи чинами:
- Василіяни — Чин святого Василія Великого