Ян Замойський (коронний гетьман)
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
|місце_поховання=
Ян Замойський | |
---|---|
пол. Jan Zamoyski | |
Псевдо | Іван Замойський, Ян Саріуш Замойський |
Народився |
19 березня 1542(1542-03-19) с. Скоківка |
Помер |
3 червня 1605(1605-06-03) (63 роки) м. Замостя ·інсульт |
Підданство | Річ Посполита |
Національність | поляк |
Діяльність | урядник та державний діяч Речі Посполитої |
Відомий завдяки | засновник Замостської академії |
Alma mater | Паризький університет[d] і Падуанський університет |
Знання мов | польська[1] |
Учасник | Псковська оборона, Battle of Byczynad, Battle of Bucovd, Польсько-шведська війна 1600—1611, Siege of Wolmard, Siege of Fellind і Siege of Weissensteind |
Титул | шляхтич |
Посада | Великий канцлер коронний |
Військове звання | Великий гетьман коронний |
Попередник | Миколай Мелецький |
Наступник | Станіслав Жолкевський |
Конфесія | кальвініст, католик |
Рід | Замойські |
Батько | Станіслав Замойський |
Мати | Анна Гербурт |
Родичі | Миколай-Кшиштоф Радзивілл (Чорний) (тесть), Миколай Бучацький-Творовський (свояк) |
У шлюбі з |
Анна Оссоліньська Христина Радзивілл Ґризельда Баторі Барбара Тарновська |
Діти | Томаш |
Автограф | |
| |
|
Я́н Замо́йський (пол. Jan Sariusz Zamoyski; 19 березня 1542, с. Скоківка — 3 червня 1605, м. Замостя) — урядник та державний діяч Речі Посполитої. Представник шляхетського роду Замойських гербу Єліта. Великий канцлер коронний (1578—1605), сенатор. Великий гетьман коронний (1581—1605), великий підканцлер коронний (1576—1578), королівський секретар (з 1565). Генеральний староста краківський (1580—1585), ординат Замойський (1589—1605). Староста белзький, мендзижецький, кшешовський, книшинський, тикоцинський і дерптський. Засновник міста Замостя та Замойської академії (1595); ректор нації[2] Падуанського університету. Виховувався у кальвіністській родині, але перейшов у католицизм. Був соратником польського короля Стефана Баторія. У війні за польську спадщину розбив війська Максиміліана III під Бичиною (1588). Брав участь у Лівонській війні (1577—1582), війні зі шведами (1600—1611), Молдавських походах (1595, 1601).