Київська Академія
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Ки́ївська Акаде́мія або, рідше, Київські Академії — освітній і філософський, науковий, викладацький і дослідницький, академічний простір і відповідна академічна спільнота, також однойменний найстаріший вищий навчальний заклад в Східній Європі, на Сході Заходу Старого Материка (Євразії) й один з найстаріших вищих навчальних закладів у Всесвіті Божому, на Землі Піднебесній, заснований близько 1037 р. в часи правління на Старій, Святій, Київській Русі (старо)руського і отже українського, на той час вже християнського великого князя Ярослава Мудрого, у хрещенні Георгія за зразком і як філіал Християнської, Церковної і Царської Академії в Константинополі, Царгороді, столиці тогочасного Грецького царства, Візантії, основного спадкоємця «єдиного і неділимого» Римського, Християнського царства часів правління Царя Феодосія, з яким також пов’язують історію навернення словен у християнство.
Покровителькою Київської Академії від початку її заснування вважався Сам Господь Бог, Христос у Троїці славний, точніше Софія, Премудрість Божа, що знайшло відображення в т.ч. в будівництві храмів на її честь у найбільших городах Русі.
Школи і філіали шкіл Київської Академії багато років були центрами богослів’я, філософії, науки та освіти на навколишніх землях, випускники шкіл і співробітники установ Київської Академії приймали активну участь у розвитку країни і регіону, держави, суспільства і господарства як (старо)руського, київського і українського так і європейського, російського тощо.
Фактично всю сукупність вищих навчальних закладів і шкіл сучасних України можна вважати духовними спадкоємцями цієї Академії, через пряму спадкоємність вчителів і викладачів, а також створених ними духовних і наукових шкіл.