Український кінематограф
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шаблон:Кінематограф Європи Украї́нський кінемато́граф — кінематограф українською мовою[джерело не вказане 525 днів]. До українського кінематографу також відносять німі стрічки, зняті українськими режисерами. Також прийнято вважати українським кінематографом сукупність усіх компонентів кіноіндустрії та кіномистецтва України в сучасному та історичному розвитку.
Ця стаття може містити оригінальне дослідження. |
Кінематограф України | |
---|---|
Кількість екранів | 525 (2018)[1] |
• на одну особу | 1.3 (на 100 тис.)[2] |
Головні дистриб'ютори |
B&H 52.5% (2017) UFD 21.9% (2017) KM 15.2% (2017) |
Вироблено фільмів (2018)[3] | |
Всього | 48 |
Художні фільми | 26 |
Анімація | 4 |
Документальні фільми | 14 |
Число походів у кіно (2018)[4] | |
28,4 млн | |
Національні фільми |
2.5 млн. (8.6 % від заг.) |
Касові збори (2018)[4][5] | |
Всього |
₴2.4 млрд. ($85.7 млн.)[6] |
Національні фільми |
₴198.9 млн. (8.2 % від заг.) |
Розвиток українського кіно розпочався ще 1893 року, коли інженер Йосип Тимченко за два роки до братів Люм'єр розробив апарат «кінескоп», придатний для кінознімання та кінопроєкції. До початку ери звукових фільмів, у 1920-30-х в період ВУФКУ в Українській РСР було створено низку німих стрічок, найвідоміша з яких — «Земля» Олександра Довженка, яку кінокритики вважають культовою для свого часу[7].
Українські режисери-новатори Олександр Довженко, Іван Кавалерідзе, Микола Шпиковський, Арнольд Кордюм, Петро Чардинін, Георгій Тасін, Марк Донськой, Леонід Луков, Сергій Параджанов, Юрій Іллєнко, Леонід Осика, Микола Мащенко, Леонід Биков, Кіра Муратова, Фєлікс Соболєв, здобули українському кіно світову славу.