ЛСД
хімічна сполука, психоактивна речовина / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про ЛСД?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
ЛСД (англ. Lysergic acid diethylamide — діетиламід лізергінової кислоти), в розмовній мові відомий як «кислота» — галюциногенний наркотик. Серед типових ефектів зміна думок, відчуттів і усвідомлення свого оточення. Багато хто бачить чи чує речі, яких немає. Типовими фізичними ознаками є розширення зіниць, підвищення кров'яного тиску та температури тіла. Ефекти зазвичай починаються впродовж тридцяти хвилин і можуть тривати до 12 годин. ЛСД зазвичай використовують як рекреаційний наркотик.
ЛСД | |
---|---|
Систематична назва | (6aR,9R)-N,N-Діетил-7-метил-4,6,6a,7,8,9-гексагідроіндоло-[4,3-fg]хінолін-9-карбоксамід |
Інші назви | диетиламід лізергінової кислоти, ЛСД-25 |
Ідентифікатори | |
Номер CAS | 50-37-3 |
Номер EINECS | 200-033-2 |
DrugBank | 04829 |
KEGG | C07542 |
Назва MeSH | D03.132.327.287.572.522 і D03.633.400.439.572.522 |
ChEBI | 6605 |
SMILES | O=[C@@](N(CC)CC)[C@H]1CN(C)[C@](C2=C1)([H])CC3=CNC4=C3C2=CC=C4 |
InChI | InChI=1S/C20H25N3O/c1-4-23(5-2)20(24)14-9-16-15-7-6-8-17-19(15)13(11-21-17)10-18(16)22(3)12-14/h6-9,11,14,18,21H,4-5,10,12H2,1-3H3/t14-,18-/m1/s1 |
Номер Бельштейна | 94179 |
Властивості | |
Молекулярна формула | C20H25N3O |
Молярна маса | 323,43 г/моль |
Тпл | 80 — 85 °C |
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа) | |
Інструкція з використання шаблону | |
Примітки картки |
Формально, ЛСД класифікується як галюциноген психоделічного типу, існує у вигляді прозорого розчину, порошку й у вигляді різноколірних марок, які нагадують поштові (їхня основа просякнута розчином хімічної сполуки). До речі там може бути зовсім не ЛСД. ЛСД зазвичай приймають внутрішньо.
Напівсинтетична психоактивна речовина з сімейства лізергамідів. ЛСД може вважатися найвідомішим психоделіком, що використовувався як рекреаційний наркотик, ентеогена, а також як інструмент в різних трансцендентальних практиках, таких як медитація, психонавтика абопсиходелічна психотерапія. ЛСД синтезують з лізергінової кислоти, яку добувають зі спорангії мікроскопічного грибка, що паразитує на злакових рослинах (наприклад, пшениці).
ЛСД чутливий до дії кисню, ультрафіолету і хлору (якщо йдеться про розчини), але в темряві, при малій вологості та низькій температурі може зберігатися протягом багатьох років. У чистому вигляді ЛСД не має кольору та запаху і також не має смаку.
Уживається, як правило, пероральним шляхом, наприклад, за допомогою невеликого шматка паперу («марки»), просоченої розчином речовини, шматочка цукру, або у вигляді желатину. У рідкому вигляді ЛСД може прийматися у вигляді крапель (звідси пішов англійський вираз «Drop the acid» — буквально «крапнути кислоти») або вводиться внутрішньом'язовою або внутрішньовенною ін'єкцією. Порогова доза для людини — від 20 до 30 мікрограмів.