Мертва мова
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Ме́ртва мо́ва (також, згасла або зникла мова) — мова, що не має живих носіїв, для яких вона є рідною. Таке трапляється, коли одна мова повністю заміщається іншою, як, наприклад, коптська мова була заміщена арабською, а багато корінних американських мов були витіснені англійською, французькою, іспанською і португальською мовами.
Мова стає мертвою також, якщо вона еволюціює й розвивається в іншу мову або навіть у групу мов. Прикладом такої мови є латинська мова — мертва мова, але є предком сучасних романських мов, староанглійської мови — сучасної англійської.
У деяких випадках мертва мова продовжує використовуватися з науковою і релігійною метою. Таким чином використовуються мови — санскрит, латина, староцерковнослов'янська, коптська, авестійська мова (східна староіранська), старотибетська мова, староефіопська (Геез) та ін.
Іноді мертва мова може знову стати живою (відродження мови), як, наприклад, сталося з івритом чи менською мовою.
Існує тонка межа між мертвими мовами та стародавніми станами живих: так, давньоруська мова, носіїв якої також немає, мертвою не вважається. Різниця в тому, чи перетекла стара форма мови в нову (нові) цілком, чи вони розщепилися і деякий час існували паралельно. Найчастіше літературна мова відривається від розмовної й застигає в якомусь своєму класичному вигляді, майже не змінюючись надалі; коли ж розмовна мова витворює нову літературну форму, стару можна вважати мертвою мовою.