Обреновичі
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Обреновичі (серб. Обреновићи) — сербська князівська в 1815—1842, 1858—1882 та королівська в 1882—1903 династія в Сербії.
Обреновичі | |
Герб | |
Засновник | Милош Обренович |
---|---|
Країна | Королівство Сербія |
Цей список перелічує | людина |
Обреновичі у Вікісховищі |
Непримиренні вороги Карагеоргієвичів в боротьбі за престол. Орієнтувались на Австро-Угорщину. Засновником династії був учасник Першого сербського повстання та лідер Другого сербського повстання Милош Обренович. Останній представник, Олександр Обренович, був звіряче вбитий разом з дружиною прихильниками Карагеоргієвичів. Брати Обреновичі були селянського походження, проте розбагатіли на торгівлі худобою і здобули авторитет як ватажки у протистоянні сербів з Османською імперією. Династія мала незвичну традицію нумерації правителів, коли наступний номер додавався незалежно від власного імені монарха, тобто рахувалися Обреновичі взагалі, а не Обреновичі якогось одного власного імені. Після прийняття королівського титулу рахунок став подібний до решти європейських династій.
Представники роду поховані у соборі святого Архангела Михаїла в Белграді, монастирі Крушедол на Фрушка-Горі, на цвинтарі церкви святого Миколая у Брусниці та ін.