Святійший правлячий синод
вищий орган управління РПЦ за часів РІ / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Святійший Синод?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
Святійший правлячий синод, або Святійший урядуючий синод (рос. дореф. Святѣйшій Правительствующій Сѵнодъ, рос. Святейший правительствующий синод) — вищий орган церковно-державного управління Російською церквою в синодальний період (1721—1917 рр.).
Святійший правлячий синод | |
---|---|
Святійший урядуючий синод | |
Будинок Сенату й Синоду в м. Санкт-Петербурзі | |
Тип | керівний орган |
Засновано | 25 січня 1721 |
Розпущено | 1918 |
Правовий статус | найвищий керівний орган РПЦ |
Країна | Російська імперія |
Штаб-квартира | Санкт-Петербург |
Розташування | Санкт-Петербург |
Місце діяльності | Російська імперія |
Членство | 10-12 |
Офіційні мови | російська |
Ключові особи | обер-прокурор |
Материнська організація |
Сенат Російської імперії |
Святійший синод був вищою адміністративною та судовою інстанцією Російської церкви. Йому належало право, зі схвалення верховної влади Російської імперії, відкривати нові кафедри, обирати і ставити єпископів на посади, встановлювати церковні свята та обряди, канонізувати святих, здійснювати цензуру щодо творів богословського, церковно-історичного та канонічного змісту. Йому належало право суду першої інстанції щодо єпископів, обвинувачених в скоєнні антиканонічних діянь, також Синод мав право виносити остаточні рішення зі шлюборозлучних справ, справ про зняття з духовних осіб сану, про віддання мирян анафемі; питання духовної просвіти народу також входили у відання Синоду[1].