Чагарник
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Чагарни́к — 1) те саме, що кущ; 2) ландшафт, де панівною формою рослинності є кущі.
Чагарники як ландшафт бувають як перехідними угрупованнями в сукцесійних рядах (наприклад, між трав'янистою лукою та лісом), так і сталим (клімактеричним) ландшафтом. В останньому випадку такі ландшафти характерні для географічних зон з невеликою (як порівняти з лісами) кількістю опадів та, звичайно, жарким кліматом.
Типовими чагарниковими ландшафтами, що займають великі площі, є австралійський скреб (англ. scrub) та ландшафти Казахського дрібносопочника.
В Україні природні (первинні) чагарникові угруповання поширені в субальпійському поясі Карпат, де поряд з криволіссями вони утворюють характерні зарості ялівцю сибірського та деяких інших чагарникових видів. К. А. Малиновський[1] в типі деревно-чагарникової рослинності високогір'я Українських Карпат виділяє шість підтипів: хвойних чагарників, листяних літньозелених чагарників, листяних вічнозелених чагарників, плагіотропних літньозелених чагарничків, плагіотропних листяних вічнозелених чагарничків та ортотропних листяних літньозелених чагараничків, всього 23 корінні асоціації у межах формацій сосни гірської, ялівцю сибірського, вільхи зеленої, рододендрона східнокарпатського, чорниці, лохини, верб трав'яної і Китайбеля, наскельниці лежачої і дріади восьмипелюсткової[2].