coruler

English

Etymology

From co- +‎ ruler.

Noun

coruler (plural corulers)

1. One who jointly rules with somebody else.

Translations

one who jointly rules with somebody else

Belarusian: суправі́цель m (supravícjelʹ), суправі́цельніца f (supravícjelʹnica) German: Mitherrscher m, Mitherrscherin f Russian: соправи́тель (ru) m (sopravítelʹ), соправи́тельница (ru) f (sopravítelʹnica) Ukrainian: співправи́тель m (spivpravýtelʹ), співправи́телька f (spivpravýtelʹka)