Лэся Украинка

Лэся Украинка (укр.: Леся Українка, афкукс лемоц: Ларыса Косач; шач. 13 (25) февральста 1871 — кул. 1 августста 1913) — украинонь сёрмадысь, валморайсь, фольклористсь ди ётафтысь^{[6][7][8][9][10]}.

Лэся Украинка
укр.: Леся Українка
шачема лем	Ларыса Косач
шачень	13 (25) февральста 1871[1]
шачема васта	Звягэль, Волынэнь губерния[d], Россиянь империясь[d]
куласть	1 августста 1913(1913-08-01)[2][3][4] (42 кизоня)
кулома васта	Сурами
мастор	Украина[5]
тев теят	сёрмадысь, валморайсь, фольклористсь
аляй	Пэтро Косач[d]
тядя	Олэна Пчилка[d]
мирде	Клымэнт Квитка[d]
ърьвя	Клымэнт Квитка[d]
Автограф
Лэся Украинка

Покаманза

• «Валда-сенем розасна» (укр.: Блакитна троянда, 1896)
• «Сёксень ёфкс» (укр.: Осіння казка, 1905)
• «Кассандра» (укр.: Кассандра, 1907)
• «Баярава» (укр.: Бояриня, 1910)
• «Руфинсь ди Присциллась» (укр.: Руфін і Прісцілла, 1910)
• «Кевонь азорсь» (укр.: Камінний господар, 1911)
• «Вирень морась» (укр.: Лісова пісня, 1911)
• «Адвокатсь Мартиансь» (укр.: Адвокат Мартіан, 1911)
• «Оргиясь» (укр.: Оргія, 1913)

Кяльвалсь

• Микола Зеров. Леся Українка: критично-біографічний нарис. Книгоспілка. — Київ, 1924. (укр.)
• Ліна Костенко. Леся Українка. Молодь. — Київ, – 445 с. (укр.)
• Кулінська Л. Поетика Лесі Українки. — Київ, 1967. (укр.)
• Кулінська Л. Проза Лесі Українки. — Київ, 1976. (укр.)
• Музичка А. Леся Українка, її життя, гром. діяльність і поетична творчість. — Одеса, 1925. (укр.)
• Одарченко П. Леся Українка і М. П. Драгоманов. — Нью-Йорк, 1954. (укр.)
• Драй-Хмара М. Леся Українка. Життя і творчість. — Київ, 1926. (укр.)
• Журавська І. Леся Українка та зарубіжні літератури. — Київ, 1963. (укр.)
• Іван Франко. Леся Українка. ЛНВ, т. III, кн. 7. — Львів, 1898.(укр.)
• Н. Є. Фоміна, ed. (2010). Леся Українка. Харків: Фоліо. p. 126. (укр.)
• Гліб Лазаревський (1943). Молодість Лесі Українки (PDF). Вінніпег: Український Голос. p. 61. (укр.)
• Григорій Аврахов. (1964). Художня майстерність Лесі Українки. Київ: Радянська школа. (укр.)
• Агеєва В. Поетеса зламу тисячоліть. Творчість Лесі Українки в постмодерній інтерпретації. — Київ, 2001. (укр.)
• Костенко Л. Леся Українка. — Київ, 1971. (укр.)
• Кулінська Л. Поетика Лесі Українки. — Київ, 1967. (укр.)
• Кулінська Л. Проза Лесі Українки. — Київ, 1976. (укр.)
• Бабишкін О. і Курашова В. Леся Українка. Життя і творчість. — Київ, 1955. (укр.)
• Бабишкін О. Драматургія Лесі Українки. — Київ, 1963. (укр.)
• Вишневська Н. Лірика Лесі Українки. Текстологічне дослідження. — Київ, 1976. (укр.)
• Денисюк І., Міщенко Л. Дивоцвіт. Джерела і поетика «Лісової пісні» Лесі Українки. — Львів, 1963. (укр.)
• Дзюба І. «Та, що пильнувала ватри» // Л. Українка. Бояриня. — Торонто, 1971. — С. 110—128. (укр.)
• Забужко О. Notre Dame d'Ukraine: Українка в конфлікті міфологій. — Київ, 2007. (укр.)
• Когуська Н. Релігійні мотиви в творчості Лесі Українки. Едмонтон: Союз Українок Канади, 1958. 16 с. (укр.)
• Юрій Лавріненко (1971). Українська соціял-демократія (група УСД) і її лідер Леся Українка. Мюнхен: Сучасність. (укр.)