Монархиясь
From Wikipedia, the free encyclopedia
Remove ads
Монархиясь — азорондамань формась, конань пингста верховнай властсь макссеви наследствас коря, кирдемасторствань оцюнякс ащи монархсь. Уленди аф абсолютонь монархия ди конституцянь монархия[1][2].

Республикне
Пялепрезидентонь республикась
МонархиятнеКонституциянь монархиясь
Пялеконституциянь монархиясь
Абсолютонь монархиясь
Remove ads
Тага ватт
- Абсолютонь монархиясь
- Авторитаризмась
- Азорондамань формась
- Императорсь
- Историясь
- Кирдемасторсь
- Конституциянь монархиясь
- Национализмась
- Нациясь
- Президентонь республикась
- Парламентонь республикась
- Пялеконституциянь монархиясь
- Пялепрезидентонь республикась
- Политикась
- Пуреш
- Республикась
- Фараонсь
- Федерациясь
Кяльвалсь
- Щанкина В.И., Кочеваткин А.М., Мишина С.А. Русско-мокшанский разговорник. — Саранск : Поволжский центр культур финно-угорских народов, 2011. — С. 380. — 532 с. — 1000 экз. — ISBN 978-5-91940-080-6 (мокш.)(руз.)
- Щанкина В.И. (1993). Русско-мокшанский разговорник. Саранск: Мордовскяй книжнай издательствась. p. 160. ISBN 5-7595-0822-9. (мокш.)(руз.)
- Алямкин Н.С. Марса, башка, китькскя вельде (Раздельно, слитно, через дефис). Словарь на мокшанском языке — Саранск. Красный Октябрь, 2002. — 88 с. (мокш.)(руз.)
- Поляков О. Е. (2011). Русско-мокшанский разговорник. Саранск: Поволжский центр культур финно-угорских народов. pp. 380–532. ISBN 978-5-91940-080-6. (мокш.)(руз.)
- Mark Cartwright. Emperor of Japan. World History Encyclopedia. (анг.)
- Gerring, John; Wig, Tore; Veenendaal, Wouter; Weitzel, Daniel; Teorell, Jan; Kikuta, Kyosuke (2020-07-12). Why Monarchy? The Rise and Demise of a Regime Type. Comparative Political Studies. pp. 585–622. hdl:10852/84589. ISSN 0010-4140. S2CID 225612565. (анг.)
Remove ads
Лятфтамат
Ушеширень кучфтемат
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads