Монархиясь

From Wikipedia, the free encyclopedia

Монархиясь
Remove ads

Монархиясьазорондамань формась, конань пингста верховнай властсь макссеви наследствас коря, кирдемасторствань оцюнякс ащи монархсь. Уленди аф абсолютонь монархия ди конституцянь монархия[1][2].

Thumb
Республикне

  Президентонь республикась

  Пялепрезидентонь республикась

  Парламентонь республикась

Монархиятне

  Конституциянь монархиясь

  Пялеконституциянь монархиясь

  Абсолютонь монархиясь

Remove ads

Тага ватт

Кяльвалсь

  • Щанкина В.И., Кочеваткин А.М., Мишина С.А. Русско-мокшанский разговорник. — Саранск : Поволжский центр культур финно-угорских народов, 2011. — С. 380. — 532 с. — 1000 экз. — ISBN 978-5-91940-080-6 (мокш.)(руз.)
  • Щанкина В.И. (1993). Русско-мокшанский разговорник. Саранск: Мордовскяй книжнай издательствась. p. 160. ISBN 5-7595-0822-9. (мокш.)(руз.)
  • Алямкин Н.С. Марса, башка, китькскя вельде (Раздельно, слитно, через дефис). Словарь на мокшанском языке — Саранск. Красный Октябрь, 2002. — 88 с. (мокш.)(руз.)
  • Поляков О. Е. (2011). Русско-мокшанский разговорник. Саранск: Поволжский центр культур финно-угорских народов. pp. 380–532. ISBN 978-5-91940-080-6. (мокш.)(руз.)
  • Mark Cartwright. Emperor of Japan. World History Encyclopedia. (анг.)
  • Gerring, John; Wig, Tore; Veenendaal, Wouter; Weitzel, Daniel; Teorell, Jan; Kikuta, Kyosuke (2020-07-12). Why Monarchy? The Rise and Demise of a Regime Type. Comparative Political Studies. pp. 585–622. hdl:10852/84589. ISSN 0010-4140. S2CID 225612565. (анг.)
Remove ads

Лятфтамат

Ушеширень кучфтемат

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads