Тарас Шэвчэнко

Тарас Шэвчэнко (укр.: Тара́с Григо́рович Шевче́нко; шач. 9 мартста 1814 — кул. 10 мартста 1861) — украинань валморайсь, прозаиксь, графиксь, архтысь, этнографсь ди марстонь покадий^[11][12][13].

Тарас Шэвчэнко
укр.: Тарас Шевченко
шачема лем	Тарас Грыгоровыч Шэвчэнко
шачень	9 мартста 1814(1814-03-09)[1][2][3][…]
шачема васта	Моринцы[d], Звенигородский уезд[d], Киевская губерния[d], Россиянь империясь[d][4][5][6]
куласть	10 мартста 1861(1861-03-10)[1][3][2][…] (47 к.)
кулома васта	Иняру-Пятаош, Россиянь империясь[d][4][7]
мастор	Россиянь империясь[d][8][9][10]
тев теят	архтысь, валморайсь, антрополог, покадий сетеньхне, сёрмадысь, драма сёрмадысь, этнограф, прозаик, философсь
аляй	Григорий Иванович Шевченко[d]
тядя	Катерина Акимова Бойко[d]
Автограф
Тарас Шэвчэнко

Эряфонь киц

Шачсь Морынциса, Украинаса^[14]. Калмаф Кыивса^[15].

Покаманза

• «Кобзар» (1840)
• «Гайдамаки» (1841)
• «Гамалія» (1844)
• «Буквар Южноруській» (1861)

«Авозлама» ётафтома Максим Бебан^[16].

«Авозлама» («Заповіт») Кулан-тиян, калмамасте: шачень-касонь крайняв, степь кучканяс, губор пряняс: кельгома Украйнав. Кадык сельминголен няян: кели паксят коль ни, кода шуди вишке Днепрась: комболдозь да жольнязь. Кодак уйфтьсы ширенястон: аеркс вракнень верснон: сенем моряв… эста стяян: калмэзорстон серьсон, кадан паксятнень да панттнень: да куцян мянь шкайти: озондома… а сенярс мон: шкайти крєест аф кайсян. Калмамасть да тинцьке снида, цинзеронттень ерясть: да душманонь кяжи верса: валость учсеф волять. Моньге оцю семья єеткса, вольнай ломань налса: тямасть юксне — лятфнемасте: лямбе пара валса.

Кяльвалсь

• Mикола Жулинський. Шевченко Тарас // Енциклопедія історії України: у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін.; Інститут історії України НАН України. К.: Наукова думка, 2013. Т. 10: Т — Я. С. 619. ISBN 978-966-00-1359-9 (укр.)
• Петро Жур. Літо перше. З хроніки життя і творчості Тараса Шевченка. Дніпро, 1979. С. 12, 14-16. (укр.)
• Володимир Плачинда. Шевченко Тарас Григорович // Українська мова: Енциклопедія / Редкол.: В. М. Русанівський, О. О. Тараненко та ін. 2-е вид. випр. і доп. К.: Українська енциклопедія, 2004. С. 803—804. ISBN 966-7492-19-2 (укр.)
• Шевченко Тарас // Енциклопедія українознавства: Словникова частина: [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. Париж — Нью-Йорк: Молоде життя, 1984. Кн. 2, [т. 10]: Хмельницький Борис — Яцків. С. 3813-3822. ISBN 5-7707-4049-3 (укр.)
• Омелян Пріцак. Шевченко-пророк / ред.: В.Ф. Чемес; АН України, Інститут сходознавства ім. А.Ю. Кримського, АН України, Інститут української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського. Київ, 1993. 39 с. ISBN 5-7702-0530-X (укр.)
• Андрій Річицький. Тарас Шевченко в світлі епохи: публіцистична розвідка. Харків: Державне видавництво України, 1925. 228 с. (укр.)
• Олександр Багрій. Т.Г. Шевченко. Т.2: Етюди про творчість Шевченка. Шевченківська студія. Харків: Література і мистецтво, 1931. 271 с. (укр.)
• Дмитро Багалій. Т.Г. Шевченко і Кирило-Мефодіївці: історично-літературна розвідка. Харків: Держвидав України, 1925. 93 с. (укр.)
• Петро Мартос. Епізоди з життя Шевченкового. Інститут Т. Шевченка. Харків - Київ: Література і мистецтво, 1931. (укр.)
• Степан Балей. З психології творчості Шевченка. Львів: Шляхи, 1916. 91 с. (укр.)
• Шевченко Тарас Григорович. Малюнки Тараса Шевченка, Вип. 2. Петербург: Виданне Общества имени Т.Г. Шевченка, 1914. 6 с. (укр.)
• Володимир Коряк. Тарас Шевченко. Харків: Ренесанс, 1919. 24 с.: іл. (укр.)