Аляска
From Wikipedia, the free encyclopedia
Remove ads
Аля́ска (анґл. Alaska) — майвеликый за територіёв и майсевернійшый штат ЗША у северо-западнӯв части Северной Америкы, якый занимать пӯвострӯв Аляска: усю северо-западну чась материка, Алеутські островы и архіпеллаґ Александра. Обща площадь — 1 717 855 км²; площадь суходола — 1 478 457 км². Аляска стала 49-ым штатом Зъединеных Штатӯв 3 януара 1959 року. У Беринґовӯв протоці є морськый гатар из російськым Чукотськым автономным округом. Межує из канадськыв провінціёв Британьска Колумбія и територіёв Юкон. На северови омывать ся водами Чукотського моря и моря Бофорта, на югови и юго-западови — водами Тихого океана.
.jpg)
.svg)
Remove ads
Назва
Назва происходить уд алеутського «alaxsxaq» (чит. алахсхак) — «обєкт, на якый спрямована сила моря»[1]. Раз Алясков называлася леш юго-западна часть території нынішнёго штата (Аляска (затока), Аляска (пӯвострӯв)). Назва закріплена из XVIII стороча.
Історія
Ґрупы сибірьскых племен перейшли перешыёк (типирь Беринґова протока) 16—10 тысяч рокӯв тому. Ескімосы стали селитися на арктичному березі, алеуты заселили Алеутськый архіпеллаґ.
Первыми европейцями, што прибыли на Аляску 21 авґуста 1732 року, были члены команды борта «Ст. Гавриил» пуд командованям ґеодезиста М. С. Гвоздєва и пудштурмана И. Федорова в ході експедиції А. Ф. Шестакова и Д .И. Павлуцького 1729—1735 рокӯв. Кроме того, є урывчасті відомости за пребываня російськыми людьми у Америці у XVII сторочу.
Уд 9 юла 1799 року до 18 окто̄вбра 1867 року Аляска из прилеглыми до ниї островами перебывала пуд управлінём Російсько-американськой компанії. Бойовы дійства на Далекому Выході у період Крымськой во̄йны указали повну незащищенӯсть выходных зимиль Російськой рішы и особенно Аляскы. Обы не зтратити задарь територію, яку немож было защитити и свойити у осяжнӯм будущӯм, было ухвалено рішеня за її продаж.
16 децембра 1866 року у Санкт-Петербурзі одбыла ся шпеціална нарада, на якӯв были Александр II, великый князь Константин Микулаёвич, міністрш фінансӯв и морського міністерства, и иппен російськый посланник у Вашинґтоні барон Едуард Стекль. Вшыткі участникы схвалили ідею продажу. За пропозицією міністерства фінансів був визначений поріг суми — не менше 5 мільйонів доларів золотом. 22 грудня 1866 року Олександр II затвердив кордон території. У березні 1867 року Стекль прибув до Вашингтона й офіційно звернувся до держсекретаря Вільяма Сьюарда.
Пудписаня договору продажу Аляски відбулося 30 березня 1867 року у Вашингтоні. Текст договору був англійською та французькою мовою. Територія площею 1 519 000 км² була продана за 7,2 мільйона доларів золотом, тобто по 4,74 долара за км² (куди родючіша й сонячна Французька Луїзіана, куплена у Франції у 1803 році, обійшлася бюджету США дещо дорожче — приблизно по $ 7 за км²). Разом із землею передавалося все нерухоме майно, колоніальні архівы, офіційні та історичні документи, що стосувалися території. У договорі зазначалося, що жителі території за їхнім вибором можуть повертатися в Росію протягом трьох років; але якщо вони бажають залишитися у своїх домівках, то, за винятком нецивілізованих племен, повинні бути допущені до всіх прав, переваг і защиты горожан Зъединеных Штатӯв.
Уд 1867 року Аляска перебывала у пудданстві воєнного міністерства США и мала назву «Округ Аляска», у 1884—1912 роках — «округ»[2], потӯм — «територія» (1912—1959), а уд 3 януара 1959 року — штат ЗША.
1977 року прокладено нефтопровод уд затокы Прудо-Бей до порта Валдіз.
1989 року розлив нефти из танкера «Ексон Валдез» став причинов серьёзного знехаріня містности.
Remove ads
Обывательство
Дас 75 % людий білі, уродженці ЗША. У штатови близко 88 тыс. корінных жытелю̄в — Индіанці (атапаскы, гайда, тлінкіты, цімшиан), ескімосы и алеуты. У штатови живе и невеликоє число потмкӯв выходцю̄в из Російськой рішы. Миже основных реліґійных ґруп — католикы, православні, пресвітеріани, баптисты и методисты. Дараб православных, што составлять за разными оцінками 8-10 %, є майвысокым у крайні.
Главні вароші: Анкоридж, Фербанкс, Джуно (адміністративный центр);
Языковый состав обывательства (2010) [Архівовано 1 децембра 2007 у Wayback Machine.]
Природна краса Аляскы
Ріка Юкон
Иппен позерайте
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads