Буковець (окрес Стропков)
From Wikipedia, the free encyclopedia
Remove ads
Букóвець або Букíвцї[2] (словен. Bukovce) — є село в окресї Стропков в Пряшівскім краю на северовыходї Словеньска. Днешнє село взникло злучінём Малого і Великого Буківця в року 1964.
Remove ads
Історія
В історічных зазнамах є село Великый Буковець першый раз спомянуте в року 1379 коли належало родинї феодалів Цударівцям. В XV. сторочу было частёв Маковицького панства, од року 1569 належало Стропковскому панству. Малый Буковець ся першыраз споминать в 1652 як часть Маковицького панства. В року 1742 збудовали монастырь василінанів, котрый ся в року 1782 став маєтком Мукачовской єпархії. Од року 1767 належало родинї Сірмаї. На кінцї 19. стороча была масова еміґрація Буківянів за океан до США.
В часї першой світовой войны было село на фронтовій лінії. Населїня ся занимало головно польногосподарьством і выпалёванём деревяного угля. В року 1929 зачала працовати лїсна пилка "Шаламун Розенберґ". В другій світовій войнї было село значно пошкоджене. Старша будова школы поставлена в 1891, нова школа выбудована в 1957-60. Село было електріфіковане в року 1958, в 1964 у Великых і Малых Буківцях одбыло ся злучіня, в 1972 быв зробленый водовод, 1972-74 быв поставленый културный дім, в 1993 проведена ґазіфікація.
Remove ads
Ґеоґрафія
Село лежыть во вышцї 239 метрів над морём на плосї 11 км². Буківцї лежать приближно за девять кілометрів на северовыходї од Стропкова в долины рікы Хотчанка, лївой притокы Ондавы. Теріторія около Буковця приналежна до Ондавской высочіны, котра формує югозападну часть Низкых Бескідів і ся зливати з Лаборьской высочінов на выходї. Мать около 549 жытелїв.
Обывательство
Етніціта
Подля списованя людей в року 2001, 52.6% мать словеньскый материньскый язык і 47.4% русиньскый. Но у селї жыє тыж чіслена циґаньска меншына котра ся пише міджі Словаків.
Реліґія
Подля списованя людей в року 2001, 92.1% суть ґрекокатолицькой, 5.3% православной і 2.6% римокатолицькой віры.
Памяткы
- Василіаньскый монастырь Букова Гірка (захована церьков і капліця)
- Храм святого Димитрія поставленый в року 1891 в необароковім штілі.
- Йозефінка (технічна памятка - дорога котра споёвала Земплін з Польском)
- Воєньскый цінтерь з першой світовой войны (находить ся у верьхнїй части цівільного цінтеря, похованых там 9 австрійскый і 11 російскых вояків)
Вызначны родаци і жытелї
Жрідла
- Колектів авторів: Краєзнавчий словник Русинів-Українцив Пряшівщина,Союз русинів-українців Словацької Республіки; Перше выданя (1999), ISBN 80-85137-15-1
- https://web.archive.org/web/20071116010355/http://www.statistics.sk/mosmis/eng/run.html
Референції
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads