Пермськый край

Пе́рмськый край, неофіційно — Прика́мьє^[1] (рос. Пермский край, Прикамье) — субєкт Російської Федерації, розположенный на востоці європейської часті Росії^[2]. Входит в Приволжськый федеральный округ и Уральськый економічный район. Адміністративный центр — варош Перм. Площадь 160 236 км². Населеня 2 483 633 чол. (2025). В состав края входит Комі-Пермяцькый округ.

Пермськый край
рос. Пермский край
образок
Основна інформація
Країна	Росія
Адміністратівный центер	Пермь
Найвекшы міста	Березнікы, Солікамск, Чайковскый
Входить	33 раёны, 25 міст
Теріторія і обывательство
Хоснованя	1. децембра 2005
Розлога	160 236 км²
Обывательство	2 508 352
Густота обывательства	15,65/км²
Етнічны ґрупы	Росіяне, Татары, Комі-пермяне, Башкіры, Удмурты, Українцї
Офіціалны адресы
Вебова сторінка	http://www.perm.ru/
Мапа
полога

Находится в восточнуй часті Восточно-Європейської рувнины и на западных берегах Середнього и Сїверного Урала, в басейні рікы Камы^[2].Граничит на сївері з Републіков Комі, на востоці з Свердловськов областьов, на юзі з Башкортостаном, на западі з Удмуртійов, на сїверо-западі з Кіровськов областю^[3].

Утвореный 1 децембра 2005 года в результаті зкапчаня Пермскої области и Комі-Пермяцького автономного округа^[4]. Історично попередником реґіона была Пермська губернія, утворена в 1796 годі, яка в свою очирідь, предходила Пермь Велика.

Адміністративно-територіальноє дїленя: 33 адміністративных района; 25 варошу, из них 14 краєвого и 11 районого значеня; 26 селищ; закрытоє адміністративно-територіальноє образованя Звіздный и Комі-Пермяцькый округ як адміністративно-територіальна єдиница з особым статусом^[5].

Фізико-геоґрафічна характеристика

Геоґрафія

Фізична карта Пермського края

Пермськый край находится на восточному крайови Російської рувнины и западному березі Уральськых гор, на стыкови двух частий світа — Європы и Азії, и то 99,8 % площаді края находится в Європі, 0,2 % — в Азії. Максимальна протяжнусть з сївера на юг 645 км, з запада на восток — майжи 420 км. Границі края кривулясті и сут протяжнустю булше 2,2 тыс. км.

Крайні точкы

• на сївері — 61°39' с. ш., гора Пура-Муніт (1094 м);
• на юзі — 56°06' с. ш. (около бывшого села Єльник Октябырьського района);
• на западі — 51°47' в. д., в 1 км уд Высоты 236, на водороздїлі рік Лепью, Пелес, Кажим;
• на востоці — 59°39' в. д., высочайша вершина хребта Хоза-Тумп, гора Рахт-Сорі-Сяхл.

Часовый пояс

Пермськый край находится в часовуй зоні МСК+2. Зміщеня хоснуючого часа удносно UTC складає +5:00.

Клімат

Зимня дорога в Пермському краї

Дорога федерального значеня М-7 в Пермському краї

Пермськый край находится в уміреному кліматичному поясі. В Пермському краї Комі-Пермяцькый округ, районы: Гайнськый, Косинськый, Кочовськый прирунені ид районам Крайнього Сївера.

Зима довга, снїжна. Средня температура януара на сїверо-востоці края −18,5 °C, на юго-западі −15 °C. Мінімальна температура (на сївері края) склала −56 °C^[6], лїтом до +42 °C.

Рікы

Рікы Пермського края удносятся ид басейнови Камы. В Пермському краї булше 29 тысяч рік общов довжинов булше 90 тысяч кілометрув^[7][8].

Дві рікы в Пермському краї удносят ид грубым (довжинов булше 500 км), — вто Кама (1805 км) и її лївый приток Чусова (592 км). 40 рік довжинов уд 100 км. Самі грубі из них:

• Кама — 1805 км.
• Чусова — 592 км.
• Сылва — 493 км.
• Вишера — 415 км.
• Колва — 460 км.
• Яйва — 304 км.
• Косьва — 283 км.
• Коса — 267 км.
• Весляна — 266 км.
• Иньва — 257 км.
• Обва — 247 км.

Малі рікы (довжинов май мало чим 100 км) складают домінантну булшусть рік края. Даякі из них сут історичноє значеня, например, ріка Єгошиха, в усті якої быв основаный варош Пермь.

Кама — май груба ріка Пермського края

Максимовськый камінь на ріці Чусова (1912)

^[7][8]

Історія

Територія Пермського края была заселена людьми уже в епоху палеоліта (стоянка стрілецької культуры Гарчі 1, стоянки Єльникы II, Ганичата I—II, Пещерный Лог, Заозерья, Сосновка III, Єгоши́ха і 1^[9], стоянки Ельники II, Ганичата I—II, Пещерный Лог, Заозерье, Сосновка III, Егоши́ха и др.^[10]).

На началі I. и II. тысячолїть южні території совмісного Пермського края попали пуд владу Волжскої Булгарії, а тош — Монголо-татарского іга.

В середині XV стороча на Верхнюй Камі утворилося комі-пермяцькоє средньовічноє Великопермськоє княжество (Чердынськоє княжество), залежноє уд Великого княжества Московского и, годно быти, так само уд Новгородської републікы (до 1472 года). Археологічно княжество занимало територію родановської культуры. В тот самый час в Прикам'ї появилися руські піраты — ушкуйникы, котрі тош стали называтися казаками. Часть казаку в главі з отаманом Єрмаком были направлені промысловцями Строгановыми на покореня Сибірі.

Герб Пермської губернії, утверженый Александром II (1856)

Обывательство

Кулькость чиляди края по даным Росстата складає 2 508 352[3] чол. (2023). Плотность населеня — 15,65 чол./км² (2023). Варошського населеня — 76,18%

% (2022). Природный прирост населеня в 2012 годови склав 1570 чоловік[11].