Підкарпатьска Русь

Підкарпа́тьска Русь,^[1] або Руси́нія^[2] (словен. і чеськ. Podkarpatská Rus; до рока 1918 познавана як Угорьска Русь) — є назва, означуюча історичну теріторію, на котрій ся теперь находить днешня україньска Закарпатьска область, з чісто історично документованого никаня є то означіня єдной зо штирёх самосправованых земель Чеськословеньска в роках 1919-1939 і курто по скончіню Другой світовой войны до 29. юна 1945, котрой теріторія мала дакус іншы граніцї (загорнёвала наприклад і днесь словеньске село Лїкаровцї, а навспак не загорнёвала узку смугу земель на югозападї з містом Чоп, яке было в тій добі частёв Словеньска). Єй головным містом быв Ужгород; в новембрі 1938 по Першій віденьскій арбітражі, котра причленила южны области, враховано Ужгорода і Мукачова, населены передовшыткым Мадярами ку Мадярьскому кралёвству, єй центром справованя стало місто Хуст.

Тота статья е о автономной земли Русинів в Чехословацькій републицї; о самовыголошеной державі року 1939 повідать статья Карпатьска Україна

Земля в складї Чеськословеньска
Автономна земля у складї Чеськословеньска (од 1938)

Підкарпатьска Русь
словен. і чеськ. Podkarpatská Rus
Герб Підкарпатьской Руси
Держава	, Перша чехословацька республіка
Заложѣня	1919
Розлога	12 097 км2 (1921)
Обывательство	592 044 (1921)
Центер	Ужгород, з новембра 1938 — Хуст
Зложѣня	12 окресів
Язык	чеськый, україньскый (русиньскый)
Підкарпатьска Русь на Викискладѣ Ту можуть быти податкы з Wikidata, не контролованы авторами статѣ

Середнїй ерб Чехословакії з полями Чеська (в центрї), Словакії, Русинії, Шлезії і Моравії (1920)

Землї Чехословакії

30 децембра 1938 (платність од 1. 1. 1939) автономныв владов перейменована на Карпатьску Україну — як автономный край у складї «другой» Чеськословеньской Републікы^[3].

Обывательство

В року 1930 мала Підкарпатьска Русь 725.357 тісяч жытелїв.

Штатны сімболы

Законом ч.252 з дня 30. марца 1920 для Підкарпатской Руси (Русинії) установленый герб, якый одображав ся в общом державном гербі Чехословацкой републікы, а тыж в президентскім гербі. Застава была єдина державна застава републікы: окрема застава про Русинію не екзістовала.^[4]

Ґубернаторы

№	Ґубернатор	Рокы ґубернаторства	Рокы жывота
1	Ґріґорій Жатковіч	26. апріля 1920 — марец 1921	1886 — 1967
2	Антоній Бескид	14. децембра 1923 — 16. юна 1933	1855 — 1933
	Антонин Розсыпал	16. юна 1933 — 15 фебруар 1935	1866 — 1937
3	Константин Грабарь	15. фебруар 1935 — 9. октобер 1938	1877 — 1938
4	Иван Парканий	9. октобер 1938 — 4. новембер 1938	1896 — 1996

См. тыж

• Генералный штатут про Подкарпатску Русь
• Карпатьска Україна
• Район

Жерела

• Pop, Ivan. Malé dejíny Rusínov. Vydalo Združenie inteligencie Rusínov Slovenska. Bratislava, 2011. ISBN 978-80-970354-4-0.
• Філіппов, Олексій. Таємниця герба Підкарпатської Русі. — Ужгород: Карпати, 2006. ISBN 966-671-115-Х.
• Вегеш М. М. Генеральний статут про організацію і адміністрацію Підкарпатської Русі 1919 // Енциклопедія історії України / редкол.: В. А. Смолій та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2
• Магочій, Павло Роберт. Формування національної самосвідомості: Підкарпатська Русь /1848–1948/. Поличка "Карпатського Краю" №3-6 (18). Ужгород. 1994. ISSN 0869–0782. Сс.118-119.