14. дівізія ґранадірьска СС (1. україньска)

14. дівíзія ґранаді́рьска СС (1. гáлічска) (нїм. 14. Waffen-Grenadier-Division der SS (galizische Nr. 1), укр. 14-та гренадерська дивізія Ваффен СС «Галичина») — воєньска формація, котра была вытворена почас Другой світовой войны в 1943–1945 в рамцї Ваффен-СС Третёго райху з україньскых добровольників, переважно з теріторії Ґенералной ґубернії і Галіча.^[1] Взникла офіціално в апрілї 1943 з ініціатівы нїмецькых урядів і за актівной участи україньскых політіків, котры ся снажили дівізію схосновати як основу про будучі україньскы воєньскы силы.^[2]

14. дівізія ґранадірьска СС
нїм. 14. Waffen-Grenadier-Division der SS (galizische Nr. 1) укр. 14-та гренадерська дивізія Ваффен-СС «Галичина»
Дівізный знак на рукаві
Основна інформація
Екзістенція	28. апріля 1943 – 8. мая 1945
Штат	Третїй райх
Приналежность	Ваффен-СС Україньскый народный комітет
Тіп	піхота
Чісло	дівізія
Гесло	Моя честь ся кличе рівность укр. Моя Честь називається Вірність нїм. Meine Ehre heißt Treue
Воєньскы операції
Войны/битвы	Друга світова война: Львівско-сандомирьска операція Словеньске народне повстаня Віденьска операція Битва при Бродах
Велительство
Вызнамны велителї	Валтер Шимана Фріц Фрайтаґ Силвестер Штадлер Волф-Дітріх Гайке Ніколаус Гайлман Павло Шандрук
Знакы розлишіня
Нашывка

Добровольници той єдиніцї походять по містї Санок

Головным цїлём дівізії было схосновати україньскы силы проти Совєтьского союза. Вербованя добровольників спроваджовала актівна пропаґандістічна кампань, котра підкреслёвала потребу охраны україньскых теріторій перед комунізмом. В куртім часї было навербованых приближно 80 000 добровольників, хоць по строгім выберї было до реалной службы приятых лем 13 000 – 14 000 добровольників.^[1]

По тренованю в таборах в Нїмецьку і Ракуську была дівізії в юлї 1944 одослана на фронт. Єй боёвый дебут ся одбыв при Бродах (почас Львівско-сандомирьской операції), де дістала тяжкы страты. Часть прожывшых вояків была знову взникла і дівізія продовжыла в службі під новов назвов "1. дівізія україньска УНА" як часть україньской народной армады в послїднїй фазї Другой світовой войны.^[2]

По капітулації в маї 1945 ся часть персоналу здала брітаньскым і америцькым войскам в Ракуську і Таліаньску. Значне чісло колишнїх вояків ся уникнули репатріації до СССР і усадила ся в Канадї, Споєнім кралёвстві і Споєных штатах.^[3]

Назва

Тота статя (або їй часть) потребує перекласти до русинчіны. Кідь ку перекладу не дійде до тыждня, буде статя (або часть з іншоязычным текстом) змазана. Можете Вікіпедії помочі тым, же єй вылїпшыте. Час означіня є 31. 5. 2025 02.00 SE(L)Č, т.є. змазаный буде 7. 6. 2025 02.00 SE(L)Č.

Фанушикы ФК Карпаты Львів сі припоминають 70. рочніцю взнику дівізії; Львів, Україна, 2013

• З 30 травня до 22 жовтня 1943 року дивізія мала назву «Добровольча дивізія СС Галичина»^[4],
• з 22 жовтня 1943 до 27 червня 1944 року — «14-та Галицька добровольча дивізія СС» (укр. 14-та Галицька добровольча дивізія СС)^[5][4],
• з 27 червня до 12 листопада 1944 року — «14-та військова гренадерська дивізія СС (Галицька № 1)»^[6],
• з 12 листопада 1944 до 25 квітня 1945 року — «14-та військова гренадерська дивізія СС (Українська № 1)»^[6][4],
• з 25 квітня до 8 травня 1945 року — «1. Українська дивізія Української національної армії» (укр. 1-ша Українська дивізія Української національної армії^[6].