Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Ізабелла Спасителька, імперська принцеса Бразильська, де-юре імператриця Бразилії Донна Ізабела I (повне ім'я, порт. Isabel Cristina Leopoldina Augusta Micaela Gabriela Rafaela Gonzaga de Bourbon e Bragança, 29 липня 1846 — 14 листопада 1921) — спадкоємиця трону Бразильської імперії, що мала титул імперської принцеси Бразильської протягом останніх десятиліть царювання її батька Педру II, і кілька разів займала посаду регента. Після падіння монархії та смерті Педру II вона стала головою Бразильської імператорської династії і де-юре імператрицею Бразилії.
Ізабела | |
---|---|
Народилася | 29 липня 1846[1][2] Ріо-де-Жанейро, Бразильська імперія |
Померла | 14 листопада 1921[1][2][3] (75 років) палац в Е, Е |
Поховання | Петрополіський соборd |
Країна | Бразилія |
Діяльність | аристократка, регентка |
Знання мов | португальська, французька, бразильський варіант португальської мови, англійська і німецька |
Титул | принцеса |
Посада | бразильський сенатор[d] і імператорський принц Бразиліїd |
Конфесія | католицька церква |
Рід | Браганський дім |
Батько | Педру II |
Мати | Тереза Кристина Бурбон-Сицилійська |
Брати, сестри | Pedro, Prince Imperial of Brazild, Afonso, Prince Imperial of Brazild і Леопольдіна Бразильська |
У шлюбі з | Луїс Філіпе Гастон ді Орлеанс |
Діти | Luísa Vitória, Princess of Grão-Parád[3], Педро де Алькантара[d], Luís de Orléans e Bragançad і Prince Antônio Gastão of Brazild[3] |
Автограф | |
Нагороди | |
Займала посаду регентки Бразилії тричі, під час відсутності її батька в країні. В політичній історії Бразилії Ізабелла була першою жінкою-правителькою в постколоніальний період.
У 1888 підписала так званий Золотий Закон, що скасував рабство в Бразильській імперії. За її благочестя та роль у скасуванні рабства в Бразилії, папа римський Лев XIII дарував Ізабеллі Золоту троянду.
У 1889 в результаті військового перевороту бразильська монархія була повалена, що не дало Ізабелі можливості зайняти трон.
Померла 14 листопада 1921 в замку О у Франції.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.