Інтернатура
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Інтернатура — система первинного підвищення кваліфікації випускників вищих медичних закладів, незалежно від підпорядкування та форми власності, після закінчення якої їм присвоюється кваліфікація лікаря (провізора) — спеціаліста певного фаху. Основним завданням інтернатури є підвищення рівня практичної підготовки випускників вищих медичних (фармацевтичних) закладів освіти III–IV рівнів акредитації та медичних факультетів університетів, їх професійної готовності до самостійної лікарської (провізорської) діяльності.
Ця стаття не містить посилань на джерела. (лютий 2024) |
Під час навчання в інтернатурі лікарі (провізори) — інтерни можуть одночасно навчатися в магістратурі з такої ж спеціальності, як і спеціальність інтернатури. Навчання в магістратурі проводиться на тій же кафедрі вищого закладу освіти, на якій лікар(провізор)- інтерн проходить очну форму навчання в інтернатурі. Вступ до магістратури та навчання в ній регламентуються Тимчасовим положенням про порядок підготовки магістрів медицини (фармації) у вищому медичному (фармацевтичному закладі освіти IV рівня акредитації, яке затверджується Міністерством охорони здоров'я України за погодженням з Міністерством освіти України).
- Інтернатура [Архівовано 30 жовтня 2020 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 2 : Д — Й. — 744 с. — ISBN 966-7492-00-8.
- Закон України «Про вищу освіту»
- Положення про спеціалізацію інтернатуру випускників вищих медичних і фармацевтичних закладів освіти III–IV рівня акредитації медичних факультетів університеті [Архівовано 6 грудня 2016 у Wayback Machine.]
- Документи для вступу в інтернатуру