Ірина

Ірина (дав.-гр. Ειρήνη — від імені богині мирного життя у давньогрецькій міфології Ейрени, а також дав.-гр. Ειρήνη — «мир, морська тиша, спокій») — жіноче ім'я грецького походження. Українські народні форми імені — Орина та Ярина.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Ірина (значення).

Запит «Ярина» перенаправляє сюди; див. також інші значення.

Інші форми імені

Розмовні	Іринонька, Іриночка, Іринка, Іра, Іронька, Ірочка, Іруня, Іруненька, Ірунечка, Ірунька, Іруся, Ірусенька, Ірусечка, Іруська, Ярина, Ірчик, Іриска, Іринчик, Ірунчик, Ірцюня, Ірка
Виникли під впливом західноєвропейських мов	Ірена, Ірен
Староцерковні	Орина, Ірина
Короткі форми імені	Іра, Ір, Рина, Рена

Історія імені

У християнському іменослові ім'я Ірина співвідноситься насамперед із Іриною Македонською, першою з жінок, прославлених церквою в лику мучениці. Ця свята була дуже шанована у Візантії.

Крім неї, з ранньохристиянських святих відомі мучениці: Ірина Коринфська (III століття) і Ірина Аквілейська (Солунська або Іллірійська) (початок IV століття).

Ім'я Ірина у Візантії відносилося до поширених і мало високий соціальний статус: серед його носіїв — дружини візантійських імператорів, одна з них, імператриця Ірина, в 797 році стала повноправною правителькою держави, а після смерті церква канонізувала її за відновлення іконошанування.

Іменини

Православні іменини

16 квітня

5 травня

13 травня

18 вересня

Джерела

• Скрипник Л. Г., Дзятківська Н. П. Власні імена людей [Словник-довідник] — за ред. В. М. Русанівського; НАН України, Ін-т мовознав. ім. О. О. Потебні. — 3-тє вид., випр. — Київ: Наукова думка, 2005. — 334 с., ілюстр. — Бібліогр.: с. 324-331. ISBN 966-00-0550-4
• Імена святих. Архів оригіналу за 20 липня 2013. Процитовано 17 січня 2012.
• Святые с именем Ирина. Православный календарь. Архів оригіналу за 26 серпня 2011. Процитовано 17 січня 2012.