Адміністративний поділ Швейцарії
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
До складу федеральної держави Швейцарська Конфедерація входять 20 кантонів та 6 напівкантонів. Кожен кантон був повністю суверенною державою зі своїми власними кордонами, армією і валютою, до моменту утворення Швейцарської федеральної держави в 1848 році. Найостанніший створений кантон — кантон Юра, який відокремився від кантону Берн в 1979 році.
Адміністративний поділ Швейцарії | |
Країна | Швейцарія |
---|---|
Адміністративний поділ Швейцарії у Вікісховищі |
Кожен кантон має власну конституцію, законодавчу владу, уряд та суд.[1] У більшості кантонів законодавча влада представлена однопалатними парламентами, з кількістю депутатів від 58 до 200 місць. У декількох кантонах законодавча влада представлена генеральною асамблеєю (нім. Landsgemeinden). Кантональні уряди складаються з 5-7 членів[2].
Федеральна конституція Швейцарії декларує, що кантони є суверенними в тій мірі, в якій їх суверенність не обмежена федеральним законом. Кантони також мають всю владу та компетенції, які не були делеговані Конфедерації конституцією. З найважливішого, кантони відповідальні за: організацію кантональної влади, місцеве врядування, закордонне співробітництво, взаємини між державою та релігією, культуру, охорону здоров'я, соціальний захист, дороги кантонального масштабу, природні ресурси, підтримання правопорядку, публічну освіту, кантональне оподаткування, охорона довкілля та природної спадщини. Кантональні конституції визначають ступінь автономності, яка надається муніципалітетам, тому вона є різною, але майже завжди включає право оподаткування та муніципальне законодавство.