Альнітак
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Альніта́к (ζ Ori) — потрійна зоря в сузір'ї Оріона. Разом з Мінтакою (δ Оріона) та Альніламом (ε Оріона) утворює Пояс Оріона. Назва походить від араб. النطاق, трансліт. an-niṭāq «пояс».
Альнітак | |
Дані дослідження Епоха J2000 | |
---|---|
Сузір'я | Оріон |
Пряме піднесення | 05h 40m 45.5s |
Схилення | −01° 56′ 34″ |
Видима величина (V) | 1.70/~4/4.21 |
Характеристики | |
Спектральний клас | O9 Iab/O9/B0 III |
показник кольору U−B | −1.07 |
показник кольору B−V | 0.14 / ? / −0.01 |
Тип змінності | |
Астрометрія | |
Променева швидкість (Rv) | 18 км/сек |
Власний рух (μ) | за пр. піднес.: 3.99 мас/рік |
Паралакс (π) | 3.99 ± 0.79 мас |
Відстань | 1262 світлових років 387 ± 54 парсек |
Абсолютна величина (MV) | −5.25/−3/−2.8 |
Подробиці | |
Маса | 28/23/20 M☉ |
Радіус | 20/? R☉ |
Світність | 100 000/1 300/? L☉ |
Ефективна температура | 30 000/?/24 000 K |
Металічність [Fe/H] | ? |
Обертання | 140 км/сек / ? |
Вік | ? років |
Інші позначення | |
Посилання | |
SIMBAD | дані для Alnitak |
Головна зоря системи — гарячий блакитний надгігант з видимою зоряною величиною 1,70, одна з найяскравіших зір спектрального класу O на нічному небі північної півкулі. Поряд з нею розташовані ще дві зорі: гігант спектрального класу B (ζ Ori B) та, ймовірно, зоря головної послідовності спектрального класу O (яка разом з головною зорею утворює подвійну систему ζ Ori A). Обидві вони мають видиму зоряну величину близько 4,0 і разом утворюють гравітаційно пов'язану потрійну зоряну систему.
Ця система є членом OB-асоціації в Оріоні й розташована в межах газової емісійної туманності IC 434. Спочатку вважалося, що відстань до зорі становить близько 1500 світлових років, однак, за даними Гіппаркоса, зоря виявилася майже вдвічі ближчою (800 світлових років)[1].