Аляска (затока)

Аля́скинська зато́ка (англ. Gulf of Alaska) — широка затока Тихого океану між півостровом Аляска і материком Північної Америки. В Аляскинській затоці розташовані порти Сьюард, (зв'язаний залізницею з центром штату Аляска) та Принс-Руперт (Канада).

Затока Аляска

англ. Gulf of Alaska
Фото із супутника NASA
Мапа Затоки Аляска
57° пн. ш. 144° зх. д.
Розташування	Північна Америка
Частина від	Тихий океан
Океан	Тихий океан
Прибережні країни	США,  Канада
Регіон	Аляска
Вливаються	Мідна річка, Алсек і Seal Riverd
Міста та поселення	Сьюард (Аляска) та Принс-Руперт (Канада)
ідентифікатори і посилання
P3006/ідентифікатор Marine Regions Geographic	4312
GeoNames	4031789, 5879094
У проєкті OpenStreetMap	↑1116270 ·R (Аляска)
Затока Аляска Затока Аляска (Земля)
Затока Аляска у Вікісховищі

Частина Тихого океану, обмежена кривою південного узбережжя Аляски, тягнеться від півострова Аляска і острова Кадьяк на заході до Олександрівського архіпелагу на сході.

Вся берегова лінія затоки — чергування лісу, гір і декількох льодовиків.

Найбільші льодовики Аляски, Льодовик Маласпіна і Льодовик Берінга сягають узбережжя .

Клімат

Акваторія затоки розташована у помірному кліматичному поясі^[1]. Увесь рік панують помірні повітряні маси. Переважає західний перенос. Значні сезонні коливання температури повітря. Цілий рік переважає циклонічна діяльність, погода мінлива, часті шторми. Зволоження надмірне. Відносно тепла зима з нестійкою погодою, сильними вітрами; прохолодне вологе літо з лагідною погодою.^[2].

З метеорологічної точки зору, затока Аляска є великим джерелом штормів, які рухаються в південному напрямі уздовж берегів Британської Колумбії, штатів Вашингтон і Орегон. Багато сезонних злив на північно-західному узбережжі Тихого океану приносяться із затоки Аляска.

Екологія

Затока Аляска вважається продуктивною екосистемою класу I, з більш ніж 300 грамами карбону на квадратний метр на рік^[3] на підставі даних SeaWiFS.

Тут живуть глибоководні корали; через наявність Primnoa pacifica ця територія позначена Середовищем особливого занепокоєння (англ. Habitat Areas of Particular Concern).^[4] Це глибоководний корал P. pacifica, як правило, тут проживає на глибині від 150 до 900 метрів.^[5]

Примітки

1. Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів. / Укладач Скуратович О. Я. — К. : ДНВП «Картографія», 2008.
2. (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
3. Hogan, C. Michael (2011). Gulf of Alaska. Topic ed. P.Saundry. Ed.-in-chief C.J.Cleveland. Encyclopedia of Earth. National Council for Science and the Environment. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 13 червня 2013.
4. Stone Robert P; Shotwell S Kalei. (2007). State of deep coral ecosystems in the Alaska Region: Gulf of Alaska, Bering Sea and the Aleutian Islands (PDF). In: Lumsden SE et Al., Eds. The State of Deep Coral Ecosystems of the United States. NOAA Technical Memorandum CRCP-3. Silver Spring, MD: 65—108. Архів оригіналу (PDF) за 20 лютого 2013. Процитовано 13 червня 2013.
5. Waller, RG; Stone, RP; Mondragon, J; Clark, CE (2011). Reproduction of Red Tree Corals in the Southeastern Alaskan Fjords: Implications for Conservation and Population Turnover. In: Pollock NW, Ed. Diving for Science 2011. Proceedings of the American Academy of Underwater Sciences 30th Symposium. Dauphin Island, AL: AAUS; 2011. Архів оригіналу за грудня 13, 2013. Процитовано 13 червня 2013.

Література

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.