Амазонський дощовий ліс

Амазонський дощовий ліс (порт. Floresta Amazônica, ісп. Selva Amazónica, відомий як сельва^[4] від ісп. selva — «ліс», гілеї або амазонські джунглі) — тропічний вологий широколистяний ліс, що вкриває більшу частину Амазонської низовини в Південній Америці.

Амазонський дощовий ліс
Континент	Америка
Країна	Перу[1],  Еквадор[1],  Колумбія[1],  Венесуела[1],  Гаяна[1],  Бразилія,  Суринам,  Франція і  Болівія
Місце розташування	Amazonia[d]
Кількість населення	34 000 000 осіб[2]
Площа	6 700 000 км²[3]
Амазонський дощовий ліс у Вікісховищі

Територію амазонської низовини (Амозонії), яка має площу близько 7 млн км², поділено між дев'ятьма країнами: Бразилією (близько 60 % площі лісів), Колумбією, Перу, Венесуелою, Еквадором, Болівією, Гаяною, Суринамом і Французькою Гвіаною. Багато штатів та департаментів цих країн мають назви «Амазонія» або «Амазонас». Ліси Амазонії складають більше половини дощових лісів, що залишилися на планеті, та є одними з найбільших та найбагатших видами лісових масивів Землі.

Типи лісів

Залежно від рельєфу й зволоженості виділяють три типи^[5]:

• ете — ліси межирічних плакорних просторів Амазонської низовини;
• варзеа — ліси високих заплав Амазонки, які затоплюються не щорічно і на нетривалий час;
• ігапо — заболочені ліси низьких заплав Амазонки, що більшу частину року перебувають під водою.

Ґрунти

Переважають латеритні жовті і червоно-жовті, нерідко оглеєні ґрунти. Продукти опаднання, через постійно жаркий і вологий клімат, швидко розкладаються і відразу засвоюються рослинами. Вони не накопичуються у ґрунті і з цієї причини він має малу родючість і потужність.

Глобальне потепління

Протягом 2010-2019 років бразильський басейн Амазонки виділив 16,6 млрд тонн CO₂, а поглинув 13,9 млрд тонн. Використовуючи нові методи аналізу супутникових даних, розроблені в Університеті Оклахоми, міжнародна група дослідників вперше показала, що деградовані лісу є значнішим джерелом викидів CO₂, ніж пряма вирубка лісів, що призводять до потепління планети^[6].

За той же 10-річний період деградація, викликана фрагментацією, вибіркової вирубкою або пожежами, які пошкоджують, та не знищують дерева, викликала в три рази більше викидів, ніж пряме знищення лісів.

У басейні Амазонки знаходиться близько половини тропічних лісів світу, які більш ефективно поглинають і накопичують вуглець, ніж інші типи лісів. Якщо регіон стане джерелом, а не «поглиначем» CO2, боротися з кліматичною кризою буде набагато складніше.

Наземні екосистеми в усьому світі були вирішальним союзником в боротьбі з викидами CO₂, які в 2019 році перевищили 40 млрд тонн.

Галерея

• 
  Повітряні корені мангрових дерев
• 
  Дереволаз блакитний
• 
  Гігантська листова жаба
• 
  Папуга Ара

Див. також

• Амазонський пакт
• Тайга
• Глобальне потепління

Примітки

1. http://wwf.panda.org/knowledge_hub/where_we_work/amazon/
2. http://wwf.panda.org/wwf_news/?270090/WWF-Living-Amazon-Report-2016
3. http://wwf.panda.org/?270437/Living-Amazon-Report-2016
4. Словники України on-line. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 2 квітня 2011.
5. Геоботаніка: тлумачний словник^{[недоступне посилання з травня 2019]} / [Якубенко Б. Є., Попович С. Ю., Григорюк І. П., Мельничук М. Д.]. — 2-е вид., допов. і перероб. — К. : Фітосоціоцентр, 2011.–420с.
6. AFP. Shocking Discovery Reveals The Amazon Has 'Flipped' to Become a Major Emitter. ScienceAlert (en-gb) . Архів оригіналу за 3 травня 2021. Процитовано 3 травня 2021.

Джерела

• Міхелі С. В. Південна Америка: фізико-географічна характеристика [Архівовано 21 листопада 2016 у Wayback Machine.]: Навчальний посібник. — К.: Видавництво НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2010. — 184 с.

Посилання

• The Deforestation of the Amazon (A Time Lapse) на YouTube — знеліснення ділянки вологих дощових лісів у Бразилії за період 1975—2010 років.