Араукарієвий ліс
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Араукарієві ліси, пінерая[1][2] — хвойні субтропічні ліси, утворені видами роду Араукарія. Виростають у Південній Америці у двох ізольованих один від одного регіонах. У східній частині материка на значній площі в бразильських штатах Парана, Санта-Катаріна та Ріу-Гранді-ду-Сул у Бразилії, а також в Уругваї, Східному Парагваї та Аргентині поширена араукарія бразильська (Araucaria brasiliana). Значно меншу територію займають ліси з переважанням араукарії чилійської (Araucaria araucana), якою супроводжують породи з твердою деревиною, найважливіша з них - ембуйя (Phoebe porosa). Поширені в Андах на 40° пд. ш. в інтервалі висот від 500 до 3000 м над рівнем моря. Для підліску характерний вид Падуб парагвайський (Ilex paraguariensis), з якого готують мате, або парагвайський чай[3].