Loading AI tools
село у Білобожницькій сільській громаді Чортківського району Тернопільської області, Україна З Вікіпедії, вільної енциклопедії
База́р — село в Україні, Тернопільська область, Чортківський район, Білобожницька сільська громада.
Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (листопад 2017) |
село Базар | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Долина річки Джурин біля села Базар | |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Тернопільська область | ||||
Район | Чортківський район | ||||
Громада | Білобожницька сільська громада | ||||
Код КАТОТТГ | UA61060010020060802 | ||||
Основні дані | |||||
Населення | 718 (на 1.01.2018)[1] | ||||
Територія | 3,22 км² | ||||
Густота населення | 308.41 осіб/км² | ||||
Поштовий індекс | 48533 | ||||
Телефонний код | +380 3552 | ||||
Катойконіми | базарчани | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | 48°56′50″ пн. ш. 25°34′27″ сх. д. | ||||
Середня висота над рівнем моря |
325 м | ||||
Відстань до районного центру |
27 км | ||||
Найближча залізнична станція | Джурин | ||||
Відстань до залізничної станції |
11 км | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | 48530, Тернопільська обл, Чортківський р-н, с. Білобожниця, вул. Лесі Українки, 34 | ||||
Карта | |||||
Мапа | |||||
|
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Білобожницької сільської громади.[2]
Село вперше згадується з часів XVI століття під назвою Митниця, згодом — під назвою Базар, від 1632 року. Точну дату заснування села достеменно невідомо. Фахівці припускають, що поселення виникло ще в додержавну добу слов'ян.
За переказами, на горішньому фільварку була фортеця, у якій жителі села ховалися від ворогів. Із одного боку захищали непрохідні болота та порослі трави, звідки й пішла назва «Травна», з другого боку між Буряківкою і Базаром тягнулися вздовж берегів річки Джурин «Ставища». Колись там були стави, котрі після знищення лісів навколо зникли так само, як і став біля Червоної криниці[3].
Розташоване на берегах річки Джурин (ліва притока Дністра), за 27 км від районного центру та 11 км від найближчої залізничної станції Джурин.
Територія — 3,22 кв. км. Дворів — 303.
Розкопки, якій у 1912 р. провів чеський спеціаліст доктор Гадачек, через свою незавершеність остаточної відповіді про час виникнення села не дали.
У княжі часи (X—XI століття) тут уже існувало поселення. Про це свідчать могильники, розкопані у 1926 р.
В одному з них знайдено римські монети, а в другому — поховання у кам'яних домовинах воїнів, одягнених у кольчуги з мечами, що є свідченням високого статусу загиблих. Тоді ж знайдені артефакти було вивезено до музею у Кракові (Польща), подальша їх доля невідома.
В 1785 р. у селі проживали 634 українців і 75 поляків.
Відомо, що 1902 р. велика земельна власність належала Марії Богуцькій.
За статистикою, у селі 1900 р. — 2009 жителів, 1910—2059, 1921—1714, 1931—2166 жителів; у 1921 р. — 352, 1931—482 двори.
Перед Першою світовою війною у Базарі римо-католиків — 8 відсотків мешканців села, за Польщі тут заснували колонію з 40 дворів.
У 1918 р. комісар села — Олекса Гулей, 1919 р. — Ілько Кащук.
Функціонувала філія Львівського товариства охорони військових могил (керівник Данило Мотуз), на обліку в якій було 60 могил.
Під час пацифікації (1930) польські улани знищили кооперативу та побили деяких жителів.
Після приходу у 1939 р. радянської влади всіх колоністів із села виселили у Сибір.
Протягом 1939—1941 рр. у Чортківській тюрмі органи НКВС розстріляли мешканців села Івана та Степана Мазурів.
В Уманській тюрмі на Черкащині — Василя Барана, Івана Боднара, Івана Дудку, Григорія Кріля.
Під час німецької окупації жителя села Петра Матвіїва замордували у нацистському концтаборі Освєнцім.
Під час німецько-радянської війни загинули або пропали безвісти у Червоній армії 129 осіб села Базар:
За роки комуністичного режиму репресовано та вбито 114 місцевих мешканців, з них члени ОУН і УПА:
З 26 листопада 2020 року Базар належить до Білобожницької сільської громади.[4]
За Австро-Угорщини діяли: 2-класна школа з українською мовою навчання і польською як предметом, за Польщі — 3-класна утраквістична (двомовна) школа.
Нині діє Базарська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів.[5][6]
У селі є капличка (1995).
У 1992 р. насипано символічну могилу Борцям за волю України.
Споруджено:
Чисельність населення, чол. | |||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1900 | 1910 | 1921 | 1931 | 2014 | 2018 | ||||||||||||||
2009 | 2059 | 1714 | 2166 | 779 | 718[1] |
У 1885 р. засновано читальню «Просвіти» з бібліотекою, спортивно-рухове молодіжне товариство «Січ», згодом «Сокіл», у якого був малиновий прапор, що зберігали в церкві.
В 1924 р. зведено читальню «Просвіти», функціонували бібліотека, аматорський драматичний гурток, мішаний хор, духовий оркестр.
Протягом 1920–1930-х рр. діяли філії товариств «Просвіта», «Луг», «Союз Українок», «Рідна школа», «Сільський господа.. Також діяли кредитна спілка «Поміч», кооператива «Громада», молочарня.
В селі працювали: цегельня, що належала до «Кулко рольніче»(пол. Kółko rolnicze), «Дом Людови» (пол. Dom ludowy), два млини, приватна олійня.
У 1940 р. примусово створено колгосп, який відновив свою діяльність у 1948 р.
Після війни у селі відновив роботу колгосп, також розвивалися рільництво і тваринництво, закладені фруктові сади, працювали млин та цегельний завод. При клубі діяв хор, який з успіхом виступав у Чорткові, Тернополі, Львові, Чернівцях.
Нині працюють: будинок культури, бібліотека, дитячий садок, відділення пошти, амбулаторія загальної практики та сімейної медицини, три заклади торгівлі, цегельний завод, млин, футбольна команда «Галичина», стадіон.
Чисельність населення, чол. | |||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
2018 | |||||||||||||||
718[7] |
У селі побутує говірка наддністрянського говору. До «Наддністрянського реґіонального словника» внесено такі слова та фразеологізми, вживані у Базарі:
Про село видано книги:
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.