Базілевський Микола Михайлович - Wikiwand
For faster navigation, this Iframe is preloading the Wikiwand page for Базілевський Микола Михайлович.

Базілевський Микола Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Базілевський Микола Михайлович (8 (20) січня 1893(18930120), с. Стукалівка Полтавської губернії — 26 травня 1957, Монреаль, Канада) — український інженер, публіцист, громадський діяч. Переконаний послідовник гетьмана Павла Скоропадського і прихильник його ідеології, а також визначний діяч у консервативному гетьманському русі, сотник армії Української Держави та сотник Армії УНР.

Біографія

Середню освіту здобув у Лубенській гімназії та Полтавській духовній семінарії, згодом вступив до Київського комерційного інституту, але навчання перервала Перша світова війна. Закінчив військову школу і 1915 року у званні старшини вирушив на фронт. У 1917 вступив у ряди Армії УНР і у складі Запорізького корпусу пройшов усі етапи визвольної боротьби (був сотником 1-го полку ім. гетьмана П. Дорошенка). На початку 1919 року у зв'язку із хворобою тимчасово перебував поза фронтом, згодом повернувся в ряди кінного полку Чорних Запорожців, а потім перейшов у 1-ий Запорізький кінно-чорний дивізіон полковника Алмазова, де займав посаду ад'ютанта дивізіону.

Після війни перейшов з армією польський кордон і був інтернований спочатку в Пикуличах, а згодом у Вадовицях, де був головою студентської громади. У 1919 році брав участь у Зимовому поході у званні командира кінної сотні, яка охороняла штаб генерала Омельяновича-Павленка (старшого). У 1920 році воював ад'ютантом в окремій кінній дивізії 4-го кінного полку ім. Івана Сірка.

На початку 1920-х років переїхав у Чехословаччину, де в 19231927 роках навчався на економічно-кооперативному факультеті Української господарської академії в Подєбрадах і отримав диплом інженера-економіста. Був членом «Українського стягу» — союзу емігрантів-монархістів з Наддніпрянщини, створеного 1923 за сприяння Центральної управи об'єднаних хліборобських організацій (організаційного центру монархістського руху).

1927 року переїхав до Берліна, де працював асистентом в Українському науковому інституті, досліджуючи тему «Можливості організації хліборобського класу в Українській консервативній державі», і співпрацював з дійсним членом НТШ істориком Дмитром Дорошенком. Згодом повернувся в Чехословаччину, а наприкінці 1930-х років знову переїхав до Німеччини, де під час Другої світової війни працював на примусових роботах на фабриці зброї у Галлендорфі біля Брауншвейгу. У 19451949 роках перебував у таборі для переміщених осіб ім. М. Лисенка в Ганновері і працював у таборовій управі.

25 грудня 1949 емігрував у Монреаль, де був активістом місцевого осередку Комітету українців Канади і передовим членом Українського союзу гетьманців-державників. З 1955 року — член редколегії газети «Батьківщина» у Торонто (органу українського консервативного гетьманського руху). Був одружений з О. Русовою, онукою дійсного члена НТШ О. Русова.

Помер у Монреалі 26 травня 1957 року.

Науковий доробок

Основна наукова зацікавленість — історія українського національного консерватизму, творчість дійсного члена НТШ В'ячеслава Липинського.

Автор статей у журналі «Державницька думка» (квартальнику української державної ідеології, культури і громадського життя). У 1961 році, вже після смерті Базілевського, у Нью-Йорку було видано його книгу про Липинського, написану у співавторстві з дійсним членом НТШ істориком Василем Гришком та дійсним членом НТШ філологом П. Ковалевим.

З початку 50-х рр. — зв. чл. НТШ Канади. Виступав на четвертій (5—6 вересня 1953 року (в істор. комісії): доповідь про В'ячеслава Липинського) та п'ятій (10 жовтня 1954, присвяч. п'ятиріччю НТШ Канади): лекція про творчі суспільні процеси) наукових конференціях НТШ Канади в. Торонто. 1954—55 — голова монреальського осередку НТШ (ств. 1950), до складу якого в цей період входили: зв. чл. НТШ Н. Ґеркен-Русова та І. Федів, д. чл. НТШ Ю. Русов, майб. чл.-кор. НТШ Ю.-М. Левицький, майб. д. чл. НТШ М. Антонович та І. Мончак, а також В. Бринявський, Д. Донцов, о. М. Залеський та І. Темертей. За дорученням Голови НТШ К Є. Вертипороха Б. М. активізував діяльність осередку і організував у ньому дві наукових конференції (спільно з українським відділом франкомовного уніванситету в Монреалі): на першій із них (27—28 лютого 1954, для відзначення 80-ліття НТШ) виступав із доповіддю «Проблема дисципліни (соціальне оформлення дисципліни як суспільного процесу)», а на другій (23—24 квітня 1955) — «Роль козаччини в соціальній проблематиці України». Автор 2 статей у Збірниках наукових праць НТШ Канади (1953, 1954).

Праці

  • Великому борцеві // Укр. робітник (Торонто), 1951 (13. 04), ч. 15;
  • Гетьманський рух, його засада і мета // Державницька думка, 1951, № 1, с. 14—49;
  • Укр. молодь у світлі державницьких ідеалів // Там само, 1951, № 2, с. 13—22;
  • Світогляди і об'єднання // Там само, 1952, № 5, с. 9—22;
  • Майбутнє укр. націоналізму // Там само, 1952, № 7—8, с. 4—13;
  • В'ячеслав Липинський та ідея соціяльної стабілізації // Бюлетень (матеріали IV Наук. конференції НТШ-Торонто). Торонто, 1953, ч. 1 (4), с. 74—87;
  • Формуючі чинники в творчих суспільних процесах // Матеріали V Наук. конференції НТШ-Торонто. Торонто, 1954, ч. 1 (5), с. 66—82;
  • Гришко В., Базілевський М., Ковалів П. В'ячеслав Липинський і його творчість. Нью-Йорк, 1961.

Література

  • Наріжний С. Укр. еміграція (культурна праця укр. еміграції між двома світовими війнами). Ч. 1. Прага, 1942, с. 153–154;
  • Босий В. В'ячеслав Липинський (ідеолог укр. трудової монархії). Торонто, 1951, с. 123, 130;
  • Хроніка НТШ, Париж; Нью-Йорк; Торонто; Сідней, 1954, ч. 77, с. 35, 55;
  • Вертипорох Є. Канадійське НТШ в 1954 р. // Матеріали V Наук. конференції НТШ-Торонто. Торонто, 1954, ч. 1 (5), с. 187–188;
  • Наук. сесія канадійського відділу НТШ // Свобода, 1955 (16. 04), т. 62, № 73, с. 3;
  • Помер учасник визвольних змагань інж. М. Базилевський // Там само, 1957 (04. 06), т. 64, № 105, с. 3;
  • Укр. господарська академія в Ч. С. Р. (1922–1935). Т. 1. Нью-Йорк, 1959, с. 98;
  • Боровик М. Укр.-канадська преса та її значення для укр. меншини в Канаді. Мюнхен (УВУ, серія «Ucrainica diasporiana», т. 2), 1977, с. 112;
  • Марунчак М. Біографічний довідник до історії українців Канади. Вінніпег, 1986, с. 33;
  • Трощинський В. П. Міжвоєнна укр. еміграція в Європі як історичне і соціально-політичне явище. Київ, 1994, с. 155, 176;
  • Сварник Г. Листи Л. Мосендза до Д. Донцова за 1931–1934 рр. // Записки НТШ (праці філологічної секції). За ред. О. Купчинського. Львів, 2000, т. 239, с. 482;
  • Гетьманський альманах (за ред. Ю. І. Терещенка). Ч. 1. Київ, 2002, с. 63.
{{bottomLinkPreText}} {{bottomLinkText}}
Базілевський Микола Михайлович
Listen to this article