Антициклон
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Антицикло́н — замкнена область підвищеного атмосферного тиску з максимальним тиском у центрі. Вітри в антициклоні огинають центр за годинниковою стрілкою в північній півкулі і проти годинникової стрілки в південній. Низхідний рух повітря в антициклоні обумовлює неутворення хмарності. Влітку переважає спекотна та суха погода, взимку — морозна та ясна. Антициклонами називають області підвищеного тиску в атмосфері, діаметром від кількох сотень до кількох тисяч км, що характеризуються своєрідними умовами погоди і системою течій повітря. Антициклони разом з якісно протилежними їм циклонами (областями зниженого тиску) є найважливішими вихровими формами загальної циркуляції атмосфери.
Синоніми: область високого тиску, область підвищеного тиску, баричний максимум.
Ознаки антициклональної погоди:
- Ясне або малохмарне небо
- Відсутність вітру
- Відсутність опадів
- Стійкий характер погоди (помітно не змінюється з часом, поки існує антициклон)
Важливою особливістю антициклонів є утворення їх на певних ділянках. Зокрема, над льодовими полями формуються антициклони. І чим потужніший льодовий покрив, тим сильніше виражений антициклон; саме тому антициклон над Антарктидою дуже потужний, над Гренландією — малопотужний, а над Арктикою середньо виражений. Потужні антициклони також розвиваються в тропічному поясі.
Найбільший антициклон в Сонячній системі — Велика червона пляма на Юпітері.