Безбородько Олександр Андрійович
український шляхтич, державний діяч Гетьманщини та Російської імперії / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Безбородько Олександр Андрійович?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
Олекса́ндр Андрі́йович Безборо́дько (рос. Алекса́ндр Андре́евич Безборо́дко; 14 (25) березня 1747(17470325), Глухів, Гетьманщина — 6 (17) квітня 1799, Санкт-Петербург, Російська імперія) — державний діяч Російської імперії з українського аристократичного роду Безбородьків.
Олександр Безбородько | ||
| ||
---|---|---|
1797 — 1799 | ||
Попередник: | Йоганн Остерман | |
Наступник: | Олександр Воронцов | |
Народження: |
14 (25) березня 1747[1][2] Глухів, Гетьманщина | |
Смерть: |
6 (17) квітня 1799[1][3][2] (52 роки) Санкт-Петербург, Російська імперія | |
Причина смерті: | цереброваскулярні хвороби | |
Поховання: | Благовіщенська церква Олександро-Невської лавриd | |
Національність: | українець | |
Підданство: | Російська імперія | |
Освіта: | Києво-Могилянська академія | |
Рід: | Безбородьки | |
Батько: | Андрій Безбородько | |
Мати: | Євдокія Забелаd | |
Шлюб: | Ольга Каратигіна | |
Діти: | Наталія, Ілля, Олександр, Георгій Безбородько | |
Нагороди: | ||
Народився у Глухові. Син генерального писаря Гетьманщини Андрія Безбородька і Євдокії Забіли. Випускник Києво-Могилянської академії (1765). Бунчуковий товариш (1765—1772), член Генерального суду (1767—1768). Полковник ніжинський (1768—1773) і київський (1774—1779). Брав участь у Російсько-турецькій війні (1768—1773) під командуванням очільника Малоросії, генерала Петра Рум'янцева. Проявив свої таланти при укладанні Кючук-Кайнарджійського договору (1774), за яким Росія отримала перші володіння в Криму. За наказом імператриці Катерини ІІ став членом Колегії закордонних справ (1780) і академії наук (1784).
Нагороджений титулом графа і членством у Раді імператриці (1786). З кінця 1780-х років був щоденним доповідачем Катерини II з усіх найважливіших питань. Уклав з Османською імперією Ясський мирний договір (1791), анексувавши Єдисан, за що отримав найвищу російську нагороду — орден Андрія Первозванного. Після воцаріння Павла I сподобився титулу світлійшого князя і посади канцлера (1797—1799). Домігся від імператора відновлення в Україні Генерального суду й деяких інших козацьких установ, скасованих попередницею. Помер у Санкт-Петербурзі.